Стартовий семінар проекту

NRCan_GIUlogo Стартовий семінар проекту Geomap-200 відбувся 4-5 квітня 2017 року у приміщенні готелю Редіссон-Поділ, м. Київ. У роботі семінару взяли участь учасники проекту, а також запрошені представники зацікавлених установ і організацій України та інших країн, в тому числі Канади, США, Литви, Польщі та Норвегії ( див. список учасників семінару).

На семінарі були обговорені загальні питання геологічного картування, використання сучасних технічних та комп’ютерних засобів для обробки геологічної інформації та відображення геологічних карт, підходів та методів організації робіт з висвітлення результатів геологічного картування і доступу до геологічних карт в Інтернеті.

Робота семінару була організована у рамках трьох секцій: загальні питання (ранкове засідання 4 квітня), питання організації геологічного картування на підприємствах Держгеонадр України та огляд матеріалів, що можуть бути надані для виконання проекту (вечірнє засідання 4 квітня), практичні аспекти реалізації проекту та підсумки роботи семінару (ранкове засідання 5 квітня). Нижче наводиться перелік доповідей, представлених на семінарі:

Загальні питання

Вступне слово, Микола Кузьо, заступник міністра екології та природних ресурсів України з питань європейської інтеграції

Створення сучасної інтерактивної бази геологічних даних України, Микола Бояркін, т.в.о. Голови Держгеонадр України (презентація)

Підтримка України з боку Канади, Роман Ващук, Посол Канади в Україні

Відкрита геологічна інформація, Ноурі Сабо, Канадський центр картування і спостережень, Міністерство природних ресурсів Канади (презентація англійською мовою)

Тривимірне геологічне моделювання як засіб поширення геологічної інформації та прозорості даних у провінції Альберта (Канада), Келсі МакКормак, Геологічна служба провінції Альберта / Енергетичний регулятор провінції Альберта (презентація англійською мовою)

Історія та погляд у майбутнє Геологічної служби США, Інгрід Ферстратен, центр міжнародних програм ГС США (презентація англійською мовою) (додаткова інформація англійською мовою)

Зміни Геологічної служби Польщі на шляху до цифрової геології, Томаш Наленч, керівник департаменту геоінформатики Польського геологічного інституту (презентація англійською мовою)

Еволюція Геологічної служби Литви, Йонас Саткунас, директор ГС Литви (презентація англійською мовою)

Цифрова Норвегія, Франк Хоган, керівник відділу інформаційних технологій, Геологічна служба Норвегії (презентація англійською мовою)

Підприємства Держгеонадр України:

Державне регіональне геологічне підприємство «Донецькгеологія», Микола Жикаляк, в.о. генерального директора

Казенне підприємство «Південукргеологія», Василь Шпильчак, провідний спеціаліст (презентація)

Український державний геологорозвідувальний інститут (УкрДГРІ), Олег Зурьян, заступник директора (презентація англійською мовою)

Причорноморське державне регіональне геологічне підприємство, Сергій Ошарін, генеральний директор (презентація)

Державне підприємство «Українська геологічна компанія», Василь Приходько, головний геолог (презентація)

Дочірнє підприємство «Західукргеологія», НАК «Надра України», Дмитро Штикало, генеральний директор (презентація)

Практичні аспекти реалізації проекту:

Основні риси проекту, Борис Малюк, директор Центру міжнародного співробітництва ДНВП «Геоінформ України», керівник проекту від України (презентація)

ДНВП «Геоінформ України» – огляд установи, де буде виконуватись проект, Сергій Примушко, директор (презентація)

Засади створення інформаційної інфраструктури та веб-сервісів для розміщення в Інтернеті Держгеолкарти-200, Володимир Величко, головний інженер ДНВП «Геоінформ України», (презентація)

Інформація, яка буде використана при реалізації проекту  GEOMAP-200, Ігор Мельник, заступник директора Центру міжнародного співробітництва ДНВП «Геоінформ України» (презентація)

При обговоренні практичних аспектів реалізації проекту було зроблено наголос на тому, що даний проект є пілотним у переліку заходів Уряду Канади на підтримку геологічних досліджень в Україні, проект є обмеженим у часі із завершенням робіт у грудні 2017 року та кінцевим представленням результатів у березні 2018 року. У методичному плані проект спирається на розділ 2 «Положення про Державну геологічну карту України масштабу 1:200000», затвердженого Наказом Державного комітету України по  геології і  використанню надр від 09.11.98 р. № 163. Підставою для виконання проекту в ДНВП «Геоінформ України» є рішення секції з питань геології нафти, газу, рудних і нерудних корисних копалин та регіональних геологічних досліджень НТР Держгеонадр України (протокол № 73 від 16.12.2013 р.): «Організувати у ДНВП “Геоінформ України” виконання робіт для представлення матеріалів Державної геологічної карти України масштабу 1:200000, Державної гідрогеологічної карти України масштабу 1:200000, Державної еколого-геологічної карти України масштабу 1:200000, а також тематичних карт масштабів 1:500000, 1:1000000, 1:2500000 (тектонічна карта, мінерагенічна карта, тощо), в національних електронних ресурсах Інтернет та міжнародних інформаційних мережах, які створюються державними геологічними службами країн Європейського Союзу, СНД, тощо».

Адміністрування проекту буде здійснювати Фонд цивільних досліджень та розвитку в Україні (CRDF Global), тоді як виконання проекту покладається на ДНВП «Геоінформ України».

Проект є складовою частиною програми співробітництва «Розбудова національного потенціалу геології в Україні”, відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння, підписаного 17 жовтня 2016 р. між Міністерством природних ресурсів Канади і Державною службою геології та надр України. Таке співробітництво спрямоване на заохочення реформи геологічної служби України шляхом прийняття політики відкритих даних з більш довгостроковим бажаним результатом розширення іноземних інвестицій, а також сприяння прозорій системі управління даними щодо природних ресурсів.

Відтак, у виступах при обговоренні питання започаткування більш довгострокових проектів, закордонні колеги висловлювали одностайну думку щодо необхідності підтримки геологічних досліджень в Україні, при цьому, на їх думку, багато буде залежати від успіху реалізації рекомендацій групи експертів Асоціації геологічних служб Європи (АГСЄ), наданих у 2016 році за наслідками незалежної оцінки стану та перспектив розвитку Держгеонадр України (див. звіт АГСЄ ).