Проект NUMIRE – Кращий досвід і стандарти геологічного картування, обробки даних та оцінки мінеральних ресурсів

Проект NUMIRE – Кращий досвід і стандарти геологічного картування, обробки даних та оцінки мінеральних ресурсів 1   ПЕРЕДУМОВИ ТА ХАРАКТЕРИСТИКИ

1.1    Передумови у геологічному секторі

Корисні копалини необхідні для сталого функціонування сучасного суспільства. Глобальне збільшення населення і зростання світової економіки створюють безпрецедентні вимоги щодо постачання мінеральної сировини.

Гірничорудна діяльність може суттєво впливати на сталий розвиток. Вона може бути джерелом зайнятості місцевого населення, надходжень до державного бюджету, рушійною силою економічного зростання віддалених районів. Ця діяльність також може суттєво впливати на стан довкілля, однак такий вплив може бути зменшений, якщо питання екології, в т.ч. закриття копалень та рекультивації, вирішуються на стадії ТЕО і необхідні кошти резервуються вже на стадії розробки гірничих проектів. Геоінформатика широко застосовується при використанні природних ресурсів, від пошуків до експлуатації, і водночас вона створює основу охорони довкілля, моніторингу та попередження небезпечних геологічних явищ. Підвищується роль національних геологічних інститутів у зміцненні національної економіки та потенціалу уряду стосовно сталого розвитку. Спеціальна увага повинна приділятись регіональним підходам; це сприяє співробітництву між сусідніми країнами і звичайно прикордонні дослідження роблять цілі регіони більш привабливими для інвесторів та оглядачів, надаючи їм уніфіковану інформацію у цифровому форматі. Надійна та потужна інформаційна система відіграє важливу роль у підвищенні ефективності використання природних ресурсів. Разом з тим, вона сприяє вирішенню питань охорони довкілля, наприклад, шляхом комплексних екологічних оцінок (КЕО).

Україні є великою країною Європи, яка займає площу у 603,700 кв. км та містить значні обсяги природних ресурсів, а також суттєві екологічні проблеми. В Україні впродовж багатьох років нагромаджено значні обсяги геологічної наукової інформації та емпіричних даних, які зберігаються у геологічних фондах і архівах. У їхньому нинішньому форматі ці дані не є легкодоступними, хоча вони повинні бути наявні для використання не лише у наукових цілях, але й пошуково-розвідувальними установами, в т.ч. міжнародними інвесторами та дослідницькими центрами. З огляду на поступову інтеграцію України до світової відкритої економічної системи нинішня ситуація потребує вдосконалення; ця задача не може бути вирішена належним чином на базі наявних потужностей та знань. Додатковим поштовхом є зростання обсягів екологічного моніторингу, напр., в рамках Європейської екологічної агенції. Нині ці роботи виконуються лише на середньому рівні, якщо задіяні тільки наявні бази даних.

1.2    Європейський контекст

Даний проект, який фінансувався Міністерством закордонних справ Норвегії, був розроблений з метою активізації співробітництва між Геологічною службою Норвегії (ГСН) та установами геологічної галузі України. Як Норвегія, так і Україна не є країнами-членами ЄС. Проте, Норвегія тісно і глибоко інтегрована в ЄС, в той час як Україна має намір вступити в ЄС або підписати (станом на 2012 рік, коли готувалась заявка на проект, така Угода ще не була підписана) Угоду про асоціацію з ЄС. Таким чином, норвезький досвід і краща практика могли бути виключно корисні для України і, крім того, оскільки європейська інтеграція повинна стосуватися загальних секторів національної економіки і суспільства, інтеграція до ЄС має бути підготовлена на різних рівнях, у тому числі в національній геологічній галузі.

ЄС є імпортером багатьох видів необхідної мінеральної сировини і вивчає можливості отримання значно більшої частки у сталому постачанні мінеральних ресурсів з джерел у ЄС та сусідніх країнах. Є потреба у підвищенні рівня знань та досліджень для удосконалення методів розвідки та видобутку корисних копалин. Як Норвегія, так і Україна займають провідні позиції у постачанні мінеральної сировини для потреб європейської економіки та суспільства.

ЄС запровадив Мінерально-сировинну ініціативу, де сказано, що “Доступність мінеральної сировини є визначальною для функціонування економіки ЄС. Забезпечення надійного та неупередженого доступу до корисних копалин стає все більш важливим фактором конкурентоспроможності ЄС”, відтак “Єврокомісія буде сприяти дослідницьким проектам, спрямованим на видобуток і переробку корисних копалин”. Даний спільний проект ГСН та Державної служби геології та надр України (ДСГНУ) в області мінеральних ресурсів мав на меті краще позиціонування Норвегії та України до потреб і вимог, які висуваються новими мінерально-сировинними стратегіями ЄС. В цьому відношенні найбільшого значення мало запровадження нових цифрових методів більш ефективного геологічного і металогенічного картування та забезпечення передачі інформації від польових пунктів спостережень до кінцевих споживачів у промисловості та державних органах, а також використання кращої практики обробки та поширення інформації відповідно до стандартів і вимог ЄС та міжнародних правил (Директива INSPIRE, стандарти скандинавської ради (Fennoscandian Review Board, FRB) щодо класифікації та обліку мінеральних ресурсів).

Як Норвегія, так і Україна є членами EuroGeoSurveys, Асоціації геологічних служб Європи  (АГСЄ). Під час другого робочого семінару за проектом, який відбувся 11-13 лютого 2013 р. у Трондхеймі, Новергія, було обговорено нові завдання, які постають перед геологічними службами Європи у зв’язку з ініціативами Асоціації геологічних служб Європи, спрямованими на створення інтегрованої інфраструктури геологічних досліджень та інформаційної мережі по корисних копалинах (EGDI Scope, Minerals4EU, ERA-NET). Було визнано, що основні плановані результати проекту NUMIRE можуть стати суттєвим внеском до цих заходів. У цьому зв’язку було погоджено використати потенціал проекту NUMIRE для створення зручної науково-дослідної платформи, котра сприятиме участі у зазначених заходах та пов’язаних з ними можливостями.

Остання ініціатива АГСЄ спрямована на застосування у геології Статті 185 Договору про функціонування Європейського Союзу (ДФЄС). На 33-ї Генасамблеї АГСЄ (19 вересня 2012 р., Відень, Австрія) було прийнято рішення щодо прискореної підготовки проекту ERA-NET як необхідного кроку ініціативи Статті 185. На виконання рішення засідання Робочої групи АГСЄ з питань стратегії (15-16 листопада 2012 р., Братислава) було підготовлено Позиційний документ АГСЄ, який затверджено на 34-й Генасамблеї АГСЄ (19 березня 2013 р., Брюссель). Крім того, було підготовлено Концептуальний документ, який передбачався до затвердження на наступній Генасамблеї АГСЄ (вересень 2013 р., Санкт-Петербург, Росія) і подальшого подання до Європейської Комісії. Згадані документи акцентували увагу на спільній європейській базі знань, інформації та інтегрованій мережі, і висвітлювали чіткі нагальні потреби у створенні Європейської Геологічної Агенції для підтримки національних та ЄС інституцій у здійсненні ефективних політичних і управлінських рішень та планування стосовно надр. Передбачалось, що національні геологічні служби братимуть участь у створенні Європейської Геологічної Агенції. Хоча згадані документи формулювались з точки зору геологічних служб, очікувалось, що також будуть задіяні наявні, а за потреби встановлені нові зв’язки з промисловими, академічними та політичними партнерами у Європі та поза її межами з метою нагромадження критичної маси знань, дослідницьких потужностей, даних та обладнання, які необхідні для виконання всебічної ролі на європейському рівні та досягнення вимог Європейської Комісії стосовно застосування Статті 185.

Пан-європейська ініціатива АГСЄ щодо Статті 185 вимагала серйозної уваги у даному проекті, маючи на меті врахування цих потреб на основі обміну досвідом та запровадження стандартів геологічного картування, управління геологічною інформацією для створення у Норвегії та Україні гармонізованої критичної маси геологічних знань, дослідницьких потужностей, засобів обробки інформації, які надалі будуть використані у пропонованому АГСЄ проекті ERA-NET, а також у заходах АГСЄ, Норвегії та України, спрямованих на реалізацію ініціативи АГСЄ щодо застосування в геології Статті 185 ДФЄС.

Наявність проекту NUMIRE з часом набула особливого значення у зв’язку з відмовою ДСГНУ підписати Грантову угоду та Угоду консорціуму проекту Minerals4EU, і відтак брати безпосередню участь у цьому пріоритетному проекті. Водночас, листом від 19.08.2013 р. № 9822/01/10-13 ДСГНУ повідомила Координатора проекту Minerals4EU п. Юха Кайя про те, що ДСГНУ готова брати участь у виконанні проекту Minerals4EU силами установ геологічної галузі України на контрактних засадах з ГСН. Подібна пропозиція також містилась у листі ДСГНУ від 21.08.2013 р. № 9973/01/10-13, якого було скеровано на ім’я Директора ГСН п. Мортена Смелрора. Під час першої підсумкової наради за проектом Minerals4EU (11-13 березня 2014 р., Кіпр), використовуючи можливості цієї наради, 13 березня 2014 р. було проведено робочу зустріч за участю куратора проекту від Європейської Комісії Г.Е.Муніца, координатора проекту від ГС Фінляндії Ю.Кайя, керівника Експертної групи АГСЄ з питань корисних копалин Н.Арванітідіса, представника ГС Норвегії Т.Хелдала, представника ДСГНУ/Геоінформ Б.Малюка. Було визначено, що ГСН може збирати наявні публічні дані про корисні копалини України, а відтак Геоінформ України буде брати участь у проекті в якості третьої сторони за договором з ГСН. Цьому сприяло підписання Меморандуму про співробітництво між ДНВП «Геоінформ України» та ГС Норвегії від 07.02.2014 р.

1.3    Організації, які брали участь у проекті

1.3.1       Геологічна служба Норвегії

Геологічна служба Норвегії (ГСН) є урядовою агенцією, яка підпорядкована Міністерству торгівлі та промисловості. ГСН має у штаті 220 співробітників, з яких приблизно 70% – науковий персонал. Основними завданнями ГСН є збирання, обробка і поширення знань про фізичні, хімічні і мінералогічні властивості гірських порід країни, родовищ корисних копалин та підземних вод. ГСН активно сприяє тому, щоби геологічні знання ефективно використовувались для сталого управління національними природними ресурсами і довкіллям. Експертиза ГСН також використовується у проектах надання науково-технічної допомоги. Як наукова установа, ГСН надає консультації іншим міністерствам з питань геологічного характеру.

ГСН є головним виконавцем робіт з державного геологічного вивчення корінних порід, грунтів, родовищ корисних копалин та підземних вод. Крім того, ГСН збирає та обробляє геофізичну інформацію по території та акваторії країни і виконує прикладні дослідження з різних геологічних дисциплін. Геологічна інформація постачається користувачам через чисельні бази даних, які призначені різноманітним секторам суспільства.

1.3.2       Державна служба геології та надр України

Державна служба геології та надр України (ДСГНУ) є центральним органом виконавчої влади України, відповідальним за геологічне вивчення і раціональне використання надр. Основні завдання ДСГНУ включають:

  • ДСГНУ є урядовим органом, уповноваженим здійснювати управління та нагляд за роботами з геологічного вивчення і раціонального використання надр.
  • ДСГНУ здійснює управління геологічною інформацією щодо надр і забезпечує державний і приватний сектори економіки принциповими знаннями про геологію, корисні копалини та екологію країни.
  • ДСГНУ надає інформацію та довідки, які використовуються для прийняття урядових рішень, в економіці мінеральної сировини, у науці та технологіях.
  • ДСГНУ є головним урядовим органом, відповідальним за виконання державних програм з геологічного вивчення та розвитку мінерально-сировинної бази країни.
  • Ключові ресурси ДСГНУ на час початку проекту включали близько 5000 кваліфікованого персоналу, 20 регіональних підрозділів, які беруть участь з збиранні, обробці, зберіганні та поширенні геологічної інформації.

Для участі у проекті обрано чотири організації, які підпорядковані ДСГНУ, їхня коротка характеристика наводиться нижче.

 Державне науково-виробниче підприємство «Державний інформаційний геологічний фонд України» (ДНВП «Геоінформ України» або Геоінформ) – науково-виробнича установа Державної служби геології та надр України, яка збирає, зберігає, аналізує та надає у користування інформацію, що утворилася в процесі геологічного вивчення та використання надр. Метою діяльності Геоінформу є надання архівних геологічних документів, аналітичних матеріалів та іншої інформаційної продукції органам державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям, об’єднанням громадян, а також приватним особам в Україні та за її межами, сприяння, в межах його компетенції, проведенню державної політики у сфері геології, охорони і використання надр шляхом збирання, накопичення, зберігання, оброблення і створення аналітичної інформації щодо геологічного вивчення надр і мінерально-сировинної бази України, розробка та експлуатація комп’ютерних інформаційних систем і баз даних, ведення єдиної інформаційної системи надрокористування.

Геоінформ виконує науково-дослідні, тематичні, дослідно-методичні, проектно-технологічні роботи (у тому числі спрямовані на використання засобів комп’ютеризації та телекомунікації) щодо аналізу, систематизації, узагальнення, інтерпретації, зберігання й передавання архівної, аналітичної та картографічної інформації з геологічного вивчення та використання надр.

За рішенням НТР ДСГНУ від 16 грудня 2013 р. (протокол № 73), Геоінформу доручено здійснити необхідні заходи для публічного представлення матеріалів про геологію та корисні копалини України в національних електронних ресурсах Інтернет та інформаційних мережах Європейського Союзу.

Казенне підприємство «Південукргеологія» - одне з найстаріших підприємств в геологічній галузі України, яке більше 60 років займається діяльністю у сфері геології.

У складі підприємства працює біля 1000 висококваліфікованих працівників, які мають досвід роботи з геологічної зйомки, пошуків, розвідки практично всіх видів корисних копалин, отриманий в районах Південно-Східної Європи, Середньої, Центральної та Південно-Східної Азії, Сибіру, Дальнього Сходу, Центральної Африки, Латинської Америки.

Підприємство проводить роботи у таких областях:

  • Геолого-зйомочні і геологорозвідувальні роботи з пошуків, розвідки та геолого-економічної оцінки родовищ твердих корисних копалин: рудних, неметалевих, горючих – з обробкою отриманої інформації з використанням сучасних комп’ютерних технологій та на основі міжнародних нормативних правил.
  • Всі види гідрогеологічних робіт, включаючи пошуково-розвідувальні роботи на прісні та мінеральні підземні води.
  • Еколого-геологічне дослідження території регіону та окремих його площ з метою вивчення розповсюдження екзогенних геологічних процесів та прогнозування їх наслідків.
  • Виконання повного комплексу геофізичних досліджень, в тому числі у свердловинах.
  • Лабораторні дослідження мінеральної сировини, порід і вод.
  • Геолого-економічна оцінка родовищ та проявів корисних копалин.

 Державне підприємство “Українська геологічна компанія” є правонаступником ПДРГП “Північгеологія” та створена на його базі.. Підприємство виконує геолого-знімальні, геолого-пошукові та розвідувальні роботи, геофізичні, гідрогеологічні, інженерно-геологічні та геохімічні дослідження. В структурі підприємства виділені спеціалізовані структурні підрозділи:

  • Центр регіональних геологічних досліджень,
  • Центр геофізичних досліджень,
  • Центр гідрогеологічних та інженерно-геологічних досліджень,
  • Центр геохімічних та екологічних досліджень,
  • інші допоміжні підрозділи.

Одним із найбільш розвинутих напрямків підприємства є геохімічні роботи. Ці роботи виконує центр геохімічних досліджень, який спеціалізується на виконанні регіональних геохімічних досліджень усіх складових геологічного та навколишнього середовища, геохімічних пошуках металічних корисних копалин за первинним та вторинними ореолами розсіювання, опрацюванні та узагальнені геохімічної інформації отриманої за результатами геологічних та екологічних досліджень із складанням прогнозно-геохімічних, ландшафтно-геохімічних, еколого-геохімічних карт. Центр брав участь у міжнародному проекті GEMAS, і бере участь в українсько-фінському проекті ICI-GIMI та у проекті зі складання прогнозно-геохімічної карти прикордонних територій Росії, Білорусі та України.

Український державний геологорозвідувальний інститут (УкрДГРІ) представляє собою єдиний спеціалізований науковий підрозділ ДСГНУ, уповноважений здійснювати науковий супровід усього циклу геологорозвідувальних робіт від геологічного картування і пошуків до розробки родовищ корисних копалин та рекультивації земель. Основні риси УкрДГРІ:

  • в УкрДГРІ виконуються 2-4 річні науково-дослідні теми із зазначених напрямків, спрямовані на підвищення стану геологічної вивченості надр, розвиток методів, методик і підходів до виконання досліджень, орієнтованих на задоволення потреб державного та приватного секторів.
  • УкрДГРІ поширює отримані результати, геологічну інформацію та послуги безпосередньо для користувачів або через ДСГНУ, подаючи звіти про завершені теми.
  • УкрДГРІ від імені ДСГНУ уповноважений здійснювати національну політику і стратегію в області геологічного вивчення, раціонального використання і охорони надр та довкілля, а також міжнародного співробітництва.
  • УкрДГРІ виконує дослідницькі та керівні функції щодо геологічної інформації, володіє кваліфікованим персоналом, обладнанням та приміщеннями.

 ДК «Центрукргеолгія» на час початку проекту входила до складу Національної акціонерної компанії «Надра України», яка в свою чергу є державною компанією, де 51% акцій знаходиться в управління ДСГНУ. В даний час на підприємстві працює 142 фахівця, в структуру підприємства входять:

  • Олександрівська комплексна геологічна партія
  • партія благородних металів
  • пошуково-зйомочна партія
  • партія нерудної сировини
  • екологічна партія
  • гідрогеологічна партія,
  • технічні, бурові підрозділи та центр обробки даних.

Підприємство проводить весь комплекс геологорозвідувальних робіт на металічні і неметалічні корисні копалини, підземні води, здійснює геологічне вивчення довкілля та проводить лабораторні дослідження.

1.4    Основні бенефіціари проекту                                             

Відповідно до статутів геологічних установ, вони надають інформацію для державних органів та потенційних користувачів. Найкраща практика і стандарти геологічного картування, керування даними та інформацією підвищує потенціал геологічних установ у зберіганні та поширенні геологічних даних для широкого кола користувачів.

Основні бенефіціари проекту включають як організації, так і індивідуальних осіб. Найбільша група бенефіціарів представляє суспільство у цілому; доступ до надійної гео-інформації створює основу для значної частини користувачів природними ресурсами у підтримці сталого розвитку економіки та попередженні небезпечних геологічних явищ.

Прямими бенефіціарами проекту є ДСГНУ та підпорядковані організації. Проект підсилить та збільшить потенціал геологічної інформації в Україні та можливість ДСГНУ виконувати свої завдання перед суспільством та інвесторами. Він забезпечить обмін геологічною інформацією з іншими геологічними службами за кордоном. Найкраща практика і стандарти геологічного картування, керування даними та інформацією матиме велике значення для використання природних ресурсів в інтересах національної економіки, особливо у частині залучення іноземних інвестицій. Далі, найкраща практика і стандарти геологічного картування, керування даними та інформацією сприятиме моніторингу стану довкілля та попередженню небезпечних геологічних процесів. Крім того, слід відзначити, що найкраща практика і стандарти забезпечать підтримку ефективного управління.

Кінцеві бенефіціари проекту включають державні інституції, пов’язані з розробкою законодавства, податкових норм, охороною довкілля, освітою та людськими ресурсами, включаючи Міністерство промислової політики, Міністерство енергетики та вугільної промисловості. Кінцевими бенефіціарами є також урядові агенції на національному та регіональному рівнях, відповідальні за планування використання земель та розбудову інфраструктури. Крім того, важливу категорію кінцевих бенефіціарів становлять видобувні та розвідувальні компанії.

1.5    Вигоди та довгостроковий вплив на українські організації

Проект очевидно підсилить та збільшить наявність науково-технічної геологічної інформації в Україні та дасть можливість ДСГНУ виконувати її завдання перед українським державним сектором та інвесторами. Він далі сприятиме обміну науково-технічної геологічною інформацією з іншими геологічними службами за кордоном. Найкраща практика і стандарти геологічного картування, керування даними та інформацією сприятиме поширенню найкращої управлінської практики та прозорості системи ліцензування та мінімізації корупції.

У довгостроковій перспективі в результаті виконання проекту будуть запроваджені європейські стандарти, що дозволить підвищити потенціал ДСГНУ та підпорядкованих організацій в напрямку приведення у відповідність з міжнародними стандартами та доручення України до європейського та світового інформаційного простору. Результати проекту дозволять гармонізувати інформаційну систему України з гео-інформаційними ресурсами ЄС у відповідності до таких принципових документів, як директива щодо просторової інформації INSPIRE, водна директива, стандарти FRB. Підвищення віддачі від старої інформації, оцифровування та облік, разом із одночасним збільшенням доступу до відкритої інформації та нових даних створять додаткову вартість гео-інформаційного простору України та її гео-інформаційної системи.

Поширення результатів проекту серед споріднених геологічних установ і навчальних закладів створить потенціал для обслуговування сектору користувачів системи, перепідготовки персоналу і навчання студентів, маючи на увазі довгострокове обслуговування та підтримку життєздатності системи.

1.6    Вигоди для Геологічної служби Норвегії та Норвезького суспільства

ГСН бере активну участь у багатьох процесах, пов’язаних щ гармонізацією геологічних даних і виробленням найкращої практики геологічних наук в європейському співтоваристві. Співпраця з Україною у цьому відношенні є одним з декількох зусиль, щоб прискорити деякі з цих процесів. Україна має багато спільних рис геологічної будови з Норвегією і, отже, співпраця допоможе в досягненні більших знань про типи родовищ корисних копалин, що розвинуті в обох країнах. Крім того, оскільки в Україні державою виконуються значно більші обсяги геологорозвідувальних робіт, ніж це має місце в Норвегії, ГСН може отримати важливі знання про методи дослідження та технології. Є норвезькі компанії, що інвестують (або планують зробити це) у розробку родовищ в Україні, і проект може сприяти таким зусиллям.

2   МЕТА ПРОЕКТУ

Під час першого семінару, проведеного 8-12 жовтня 2012 р. у Трондхеймі, Норвегія, представники ГСН та ДСГНУ визначили основні цілі проекту як співробітництво і партнерство, у відповідності з позицією Міністерства закордонних справ Норвегії. На практиці це спонукало ГСН та ДСГНУ до обміну досвідом, засобами і методами, а також спільних заходів та взаємної вигоди.

Геологічна інформація, управління та розпорядження нею регламентуються законодавством України. Наявність базової геологічної інформації є важливим елементом забезпечення інвестицій та інструментом планування інфраструктури, будівництва та ліквідації наслідків природних лих. ДСГНУ та підпорядковані організації не мали можливості належним чином забезпечити зростаючі потреби у такій інформації на сучасній основі, оскільки більша частина геологічної інформації наявна у вигляді друкованих геологічних карт і звітів. Україна потребує створення цифрового геологічного архіву, який би містив значні обсяги нагромадженої геологічної інформації.

Головним завданням проекту було підвищення доступу до геологічної інформації України на основі відкритої інформації. Очікувалось, що проект дозволить Норвегії та Україні створити гармонізовану критичну масу знань по геології та відповідати вимогам ЄС щодо застосування Статті 185 ДФЄС у геології разом з ГСН та іншими геологічними службами та установами країн-членів ЄС у створенні Європейської Геологічної Агенції.

Проект було підготовлено у відповідності до завдань розвитку мінерально-сировинної бази на період до 2030 року і національного бачення процесу євроінтеграції України відповідно до стратегічного плану (2006-2030 рр.) Міністерства охорони навколишнього природного середовища (якому підпорядковані ДГСУ та УкрДГРІ), Державної програми розвитку мінерально-сировинної бази (2006-2030 рр.) та національних пріоритетів євроінтеграції України відповідно до Указів Президента України «Про затвердження Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу» від 11.06.1998 р. № 615/98, «Про Стратегію національної безпеки України» вiд 12.02.2007 р. № 105/2007.

Проект також мав сприяти підвищенню наукових контактів між Норвегією та Україною – зокрема, в обміні інформацією про типи родовищ корисних копалин, що представляють інтерес для обох країн. Таким чином, екскурсії в таких областях були важливою частиною проекту.

3   ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ ПРОЕКТУ

3.1          Загальна інформація 

Зобов’язання ГСН та ДСГНУ за проектом були визначені наступним чином:

  1. Забезпечення всієї необхідної підтримки для виконання проекту, в т.ч. залучення інших партнерів до участі у його виконанні;
  2. Забезпечення придбання товарів в рамках проекту, в тому числі комп’ютерної техніки і програмного забезпечення для ДСГНУ та підпорядкованих організацій, у відповідності до норвезького законодавства про закупівлі;
  3. Виконання проекту згідно проектної документації;
  4. Залучення кваліфікованого персоналу для виконання проекту;
  5. Включення до свого бюджету фінансових ресурсів, необхідних для виконання проекту;
  6. Підготовка інформаційних звітів за проектом та їх подання до МЗС Норвегії.

Для управління, контролю та моніторингу проекту було визначено менеджерів проекту: Том Хелдал (Норвегія) та Борис Малюк (Україна). Менеджери проекту затверджують річні плани діяльності та бюджет, приймають рішення щодо можливих змін у проекті та бюджеті в рамках виділеної суми, а також готують поточні матеріали та інформаційні звіти. Проект може підлягати моніторингу з боку МЗС Норвегії.

Виконання проекту регламентувалось принципами та правилами, що визначені законодавством України стосовно співробітників ДСГНУ та підпорядкованих організацій, і законодавством Норвегії стосовно співробітників ГСН. Інший персонал, необхідний для виконання проекту, наймається з дотриманням положень законодавства Норвегії.

На першому семінарі за проектом, який проведено 8-12 жовтня 2012 р. у м. Трондхейм, Норвегія, представники ГСН та ДСГНУ погодились присвоїти даному проекту абревіатуру NUMIRE (Norway-Ukraine MIneral REsources).

Проект був розрахований на два роки (2012-2014) і заходи за проектом об’єднувались у чотири робочих пакети (РП):

РП1 = цифрове геологічне картування, в тому числі:

  • розробка уніфікованих підходів побудови карт на основі спільних баз даних
  • цифрові оновлення в польових умовах
  • багатошарові геологічні карти
  • стандарти цифрового картування у різних масштабах
  • вимоги директиви INSPIRE
  • матеріали для проекту OneGeology

РП2 = мінеральні ресурси, в тому числі:

  • розробка уніфікованих підходів для видів сировини «міжнародного», «регіонального», «місцевого» та інших типів
  • оцінка розміру родовищ корисних копалин, класифікаційні схеми запасів/ресурсів
  • міжнародне та ЄС законодавство про надра
  • відображення родовищ на картах та побудова інтерактивних карт (напр., Google Earth)
  • економіка мінеральної сировини (бізнес) у порівнянні з оцінкою мінеральних ресурсів (геологічні служби)
  • підготовка семінару для представників ЄС у Брюсселі

РП3 = геохімія, в тому числі:

  • геохімія порід і грунтів за стандартами ЄС
  • екологічні кластери (води, грунти, надра)
  • картування і просторові бази даних
  • пошукова геохімія
  • реклама і публікації (типу карт GEMAS на рівні ЄС, матеріали для EuroGeoSurveys)

РП4 = Євроінтеграція, в тому числі:

  • запровадження стандартів ЄС до геологічних досліджень і розвідки корисних копалин
  • спільні заявки на проекти ЄС
  • субпідряд ДСГНУ за контрактами з ГСН при виконанні європейських програм і проектів (найближчий проект FP7: Minerals4EU)
  • Норвегія і Україна (як не члени ЄС) у програмі використання Статті 185
  • взаємодія з МЗС Норвегії та Посольствами України і Норвегії

3.2.         Механізм реалізації

Відповідно до основного завдання проекту – підсилення співробітництва і партнерства Україна-Норвегія, проект було реалізовано через серію загальних спільних семінарів та проміжних семінарів за Робочими пакетами, участь у заходах геологічних служб Європейського Союзу, а також обробку матеріалів у періоди між семінарами.

Загальні спільні семінари проводились двічі на рік (за виключенням одного семінару у перший рік) з метою узагальнення результатів виконання проекту у періоди між семінарами. Представники ГСН та ДСГНУ, які братимуть участь у цих семінарах, будуть обговорювати результати і стан виконання проекту та готувати інформаційні звіти до МЗС Норвегії.

Проміжні семінари за Робочими пакетами проводились з метою більш частого обміну досвідом та найкращої практики за окремими напрямками цих РП. Основна мета проміжних семінарів – сприяння поточним контактам і обміну між учасниками проекту, збирання отриманих проміжних результатів та інтеграція різних аспектів кращої практики за різними напрямками.

Періоди обробки матеріалів були необхідні для опрацювання проміжних результатів і проведення необхідних досліджень власного персоналу. Відповідно, учасники проекту залучали необхідний персонал та наявні ресурси для проведення окремих заходів за кожним РП. Попередні дані та отримані результати за ці періоди далі обговорювались під час проміжних семінарів.

3.3    Терміни виконання

Відповідно до заявки на проект і рішення МЗС Норвегії № UKR-12/0012, тривалість проекту була визначена у 2 роки від дати прийняття згаданого рішення від 21 червня 2012 р. Очікувалось, що проект буде завершено до 21 червня 2014 р., якщо тільки окремі матеріали проекту не будуть потребувати короткого (один місяць) продовження проекту, головним чином для належного завершення кінцевого звіту за проектом. Обставини, наведені у розділі 1.2,  були люб’язно враховані Міністерством закордонних справ Норвегії та термін виконання проекту NUMIRE продовжено до кінця 2014 року.

4   ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ І ЗАХОДИ

4.1    Результати 

Одним з найбільш вагомих результатів проекту стало запровадження у ДНВП «Геоінформ України» системи відображення просторової геологічної інформації, в тому числі про корисні копалини, та відповідних європейських стандартів, які стануть основою для 1) нових знань про окремі види корисних копалин, 2) початкового запровадження кращої практики руху цифрової інформації від «польових спостережень до кінцевого споживача»; 3) початкового запровадження директиви ЄС INSPIRE та євро-стандартів для класифікації та обліку корисних копалин. Такий методичний підхід дозволить забезпечити стале зростання навичок для подальшого удосконалення системи обліку мінеральних ресурсів обох країн.

Зокрема, завдяки виконання проекту NUMIRE, у ДНВП «Геоінформ України» було розпочато створення нового покоління інформаційних систем, повністю сумісних зі стандартами збирання, обробки та відображення геологічної інформації, які вже частково реалізовані у рамках Інтернет-сервісів «Геологічна карта України», «Інтерактивна карта ділянок надр, наданих у користування», «Інтерактивна карта родовищ корисних копалин України», тощо.

4.2    Заходи

Спрямованість проекту на підсилення співробітництва і партнерства вимагала проведення низки спільних заходів. Однак, з урахуванням нагальних потреб європейської інтеграції геологічних досліджень і розробок України, як зазначалось у розділі 1.2, було погоджено використати потенціал проекту NUMIRE для створення зручної науково-дослідної платформи, котра сприятиме участі у широкому колі заходів геологічних служб Європи та пов’язаними з ними можливостями. Серед зазначених заходів, основна увага приділялась статутним нарадам АГСЄ, а також тим європейським конференціям і нарадам, які більшою мірою стосувались питань управління геологічною інформацією, вивчення та обліку мінерально-сировинного потенціалу країн Європи.

Перелік заходів, у яких взяли участь учасники проекту:

 1 33-я Генасамблея АГСЄ, м. Відень, Австрія, 17-21 вересня 2012 р.
 2 1-й робочий семінар за проектом NUMIRE, м. Трондхейм, Норвегія, 7-13 жовтня 2012 р.
 3 Нарада представників геологічних служб Європи, м. Варшава, 3-8 грудня 2012 р.
 4 Нарада контактних осіб АГСЄ, м. Брюссель, Бельгія, 3-6 лютого 2013 р.
 5 2-й робочий семінар проектом NUMIRE, м. Трондхейм, Норвегія, 10-14 лютого 2013 р.
 6 34-а Генасамблея АГСЄ, м. Брюссель, Бельгія, 18-22 березня 2013 р.
 7 3-й робочий семінар проектом NUMIRE, м. Трондхейм, Норвегія, 14-18 квітня 2013 р.
 8 Нарада ООН з питань класифікації запасів та ресурсів корисних копалин, м. Женева, Швейцарія, 22-27 квітня 2013 р.
 9 4-й робочий семінар та польова геологічна екскурсія за проектом NUMIRE, мм. Київ-Дніпропетровськ, Україна, 19-25 травня 2013 р.
 10 Робоча нарада за проектом OneGeology – Europe, м. Любляна, Словенія, 29 травня – 1 червня 2013 р.
 11 Нарада контактних осіб АГСЄ та нарада за проектом створення інфраструктури геологічної інформації Європи (EGDI), м. Валетта, Мальта, 4-11 вересня 2013 р.
 12 Стартова нарада за проектом  створення системи моніторингу мінеральних ресурсів Європи (Minerals4EU), м. Еспоо, Фінляндія, 15-17 вересня 2013 р.
 13 5-й робочий семінар та польова геологічна екскурсія за проектом NUMIRE, мм. Трондхейм – Мо-і-Рана, Норвегія, 18-25 вересня 2013 р.
 14 35-а Генасамблея АГСЄ, м. Санкт-Петербург, Росія, 30 вересня – 5 жовтня 2013 р.
 15 Робоча нарада за проектом OneGeology, м. Париж, Франція, 21-23 жовтня 2013 р.
 16 Нарада ООН з питань ґрунтів, м. Рим, Італія, 3-7 грудня 2013 р.
 17 Робоча нарада з питань методів оцінки мінеральних ресурсів у Європі, м. Брюссель, Бельгія, 8-10 січня 2014 р.
 18 6-й робочий семінар проектом NUMIRE, м. Тондхейм, Норвегія, 2-6 лютого 2014 р.
 19 Нарада контактних осіб АГСЄ, м. Брюссель, Бельгія, 9-12 лютого 2014 р.
 20 Робоча нарада за проектом  створення системи моніторингу мінеральних ресурсів Європи (Minerals4EU), м. Нікосія, Кіпр, 10-14 березня 2014 р.
 21 36-а Генасамблея АГСЄ, м. Брюссель, Бельгія, 24-28 березня 2014 р.
 22 7-й робочий семінар за проектом NUMIRE, м. Тондхейм, Норвегія, 6-11 квітня 2014 р.
 23 Робоча нарада за проектом  створення системи моніторингу мінеральних ресурсів Європи (Minerals4EU), м. Копенгаген, Данія, 1-4 червня 2014 р.
 24 Робоча нарада керівників геологічних служб Центральної Європи, м. Буковина-Татржанська, Польща, 11-15 червня 2014 р.
 25 Нарада контактних осіб АГСЄ, м. Утрехт, Нідерланди, 7-10 вересня 2014 р.
 26 37-а Генасамблея АГСЄ, м. Берн, Швейцарія, 19-24 жовтня 2014 р.
 27 8-й робочий семінар за проектом NUMIRE, м. Трондхейм, Норвегія, 11-14 листопада 2014 р.
 28 Робоча нарада за проектом  створення системи моніторингу мінеральних ресурсів Європи (Minerals4EU), м. Брюссель, Бельгія, 2-4 грудня 2014 р.

 
Путівник геологічної екскурсії ( FIELD TRIP GUIDEBOOK)