Проект EIMIDA – Європейська інтеграція даних про мінеральні ресурси

Проект EIMIDA - Європейська інтеграція даних про мінеральні ресурси 1   ОСНОВНІ РИСИ

1.1    Організації, які беруть участь у проекті

1.1.1       Геологічна служба Норвегії

Геологічна служба Норвегії (ГСН) є урядовою агенцією, яка підпорядкована Міністерству торгівлі та промисловості. ГСН має у штаті 225 співробітників, з яких приблизно 65% – науковий персонал. Основними завданнями ГСН є збирання, обробка і поширення знань про фізичні, хімічні і мінералогічні властивості гірських порід країни, родовищ корисних копалин та підземних вод. ГСН активно сприяє тому, щоби геологічні знання ефективно використовувались для сталого управління національними природними ресурсами і довкіллям. Експертиза ГСН також використовується у проектах надання науково-технічної допомоги. Як наукова установа, ГСН надає консультації іншим міністерствам з питань геологічного характеру.

ГСН є головним виконавцем робіт з державного геологічного вивчення корінних порід, грунтів, родовищ корисних копалин та підземних вод. Крім того, ГСН збирає та обробляє геофізичну інформацію по території та акваторії країни і виконує прикладні дослідження з різних геологічних дисциплін. Геологічна інформація постачається користувачам через чисельні бази даних, які призначені різноманітним секторам суспільства.

1.1.2       ДНВП «Геоінформ України» (ГІУ)

Державне науково-виробниче підприємство «Державний інформаційний геологічний фонд України» – ДНВП «Геоінформ України» або ГІУ – спеціалізована науково-виробнича установа Державної служби геології та надр України (ДСГНУ), яка збирає, зберігає, аналізує та надає у користування інформацію, що утворилася в процесі геологічного вивчення та використання надр.

Метою діяльності Геоінформу є реалізація державної політики у сфері геології та використання надр через надання архівних геологічних документів, аналітичних матеріалів та іншої інформаційної продукції органам державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям, об’єднанням громадян, а також приватним особам в Україні та за її межами, розробка та експлуатація комп’ютерних інформаційних систем і баз даних, ведення єдиної інформаційної системи надрокористування.

Геоінформ виконує науково-дослідні роботи з моніторингу мінеральних ресурсів України на основі узагальнення матеріалів геологорозвідувальних робіт протягом року, ведення системи обліку об’єктів Державного фонду родовищ, запасів та проявів корисних копалин (понад 10 000 об’єктів обліку), узагальнення і аналіз геологорозвідувальних робіт на нафту і газ, державного балансу запасів корисних копалин, ведення державного обліку нафтових і газових свердловин, державного кадастру родовищ і проявів корисних копалин.

Листом від 03.11.2014 р. № 15240/01/10-14 на адресу Міністерства торгівлі та промисловості Норвегії ДСГНУ визначила ГІУ в якості співвиконавця проекту з ГСН. За рішенням НТР ДСГНУ від 16 грудня 2013 р. (протокол № 73), Геоінформу доручено здійснити необхідні заходи для публічного представлення матеріалів про геологію та корисні копалини України в національних електронних ресурсах Інтернет та інформаційних мережах Європейського Союзу.

1.2    Передумови у геологічному секторі

Корисні копалини необхідні для сталого функціонування сучасного суспільства. Глобальне збільшення населення і зростання світової економіки створюють безпрецедентні вимоги щодо постачання мінеральної сировини.

Гірничорудна діяльність може суттєво впливати на сталий розвиток. Вона може бути джерелом зайнятості місцевого населення, надходжень до державного бюджету, рушійною силою економічного зростання віддалених районів. Ця діяльність також може суттєво впливати на стан довкілля, однак такий вплив може бути зменшений, якщо питання екології, в т.ч. закриття копалень та рекультивації, вирішуються на стадії ТЕО і необхідні кошти резервуються вже на стадії розробки гірничих проектів. Геоінформатика широко застосовується при використанні природних ресурсів, від пошуків до експлуатації, і водночас вона створює основу охорони довкілля, моніторингу та попередження небезпечних геологічних явищ. Підвищується роль національних геологічних інститутів у зміцненні національної економіки та потенціалу уряду стосовно сталого розвитку. Спеціальна увага повинна приділятись регіональним підходам; це сприяє співробітництву між сусідніми країнами і звичайно прикордонні дослідження роблять цілі регіони більш привабливими для інвесторів та оглядачів, надаючи їм уніфіковану інформацію у цифровому форматі. Надійна та потужна інформаційна система відіграє важливу роль у підвищенні ефективності використання природних ресурсів. Разом з тим, вона сприяє вирішенню питань охорони довкілля, наприклад, шляхом комплексних екологічних оцінок (КЕО).

Україні є великою країною Європи, яка займає площу у 603,700 кв. км та містить значні обсяги природних ресурсів, а також суттєві екологічні проблеми. В Україні впродовж багатьох років нагромаджено значні обсяги геологічної наукової інформації та емпіричних даних, які зберігаються у геологічних фондах і архівах. У їхньому нинішньому форматі ці дані не є легкодоступними, хоча вони повинні бути наявні для використання не лише у наукових цілях, але й пошуково-розвідувальними установами, в т.ч. міжнародними інвесторами та дослідницькими центрами. З огляду на поступову інтеграцію України до світової відкритої економічної системи нинішня ситуація потребує вдосконалення; ця задача не може бути вирішена належним чином на базі наявних потужностей та знань. Додатковим поштовхом є зростання обсягів екологічного моніторингу, напр., в рамках Європейської екологічної агенції. Нині ці роботи виконуються лише на середньому рівні, якщо задіяні тільки наявні бази даних.

1.3    Європейська інтеграція

Національні геологічні служби є найбільш вагомими депозитаріями геологічної інформації, яка складає базу знань, що у кінцевому рахунку необхідна для сталого планування земельних ресурсів та розвитку видобувної промисловості. Мінерально-сировинна ініціатива ЄС (СОМ(699)2008) та Європейське інноваційне партнерство в області мінеральної сировини акцентують увагу на нагальній потребі пан-європейської гармонізації та інтеграції даних про мінеральну сировину. АГСЄ, у тісній співпраці з Європейською Комісією, відповідає на ці виклики і координує діяльність своїх членів по цих напрямках.

Даний проект, який підтриманий та фінансується Міністерством закордонних справ Норвегії, розроблений з метою активізації співробітництва Норвегії та України в області геологічного вивчення і використання надр. Як Норвегія, так і Україна не є країнами-членами ЄС. Проте, Норвегія тісно і глибоко інтегрована в ЄС, в той час як Україна має намір вступити в ЄС на основі Угоди про асоціацію з Україна-ЄС. Таким чином, норвезький досвід і краща практика можуть бути виключно корисні для України і, крім того, оскільки європейська інтеграція повинна стосуватися загальних секторів національної економіки і суспільства, інтеграція до ЄС має бути підготовлена на різних рівнях, у тому числі в національній геологічній галузі.

Нині ЄС є імпортером багатьох видів необхідної мінеральної сировини і вивчає можливості отримання значно більшої частки у сталому постачанні мінеральних ресурсів з джерел у ЄС та сусідніх країнах. Є потреба у підвищенні рівня знань та досліджень для удосконалення методів розвідки та видобутку корисних копалин. Як Норвегія, так і Україна займають провідні позиції у постачанні мінеральної сировини для потреб європейської економіки та суспільства.

ЄС запровадив Мінерально-сировинну ініціативу, де сказано, що “Доступність мінеральної сировини є визначальною для функціонування економіки ЄС. Забезпечення надійного та неупередженого доступу до корисних копалин стає все більш важливим фактором конкурентоспроможності ЄС”, відтак “Єврокомісія буде сприяти дослідницьким проектам, спрямованим на видобуток і переробку корисних копалин”. Даний спільний проект в області мінеральних ресурсів має на меті краще позиціонування Норвегії та України до потреб і вимог, які висуваються новими мінерально-сировинними стратегіями ЄС. В цьому відношенні найбільшого значення має запровадження нових методів. Очевидно, що будь-яка множина даних про корисні копалини потребує належної системи управління даними і аналізу даних. У свою чергу, ефективність управління даними залежить не від кількості видів сировини та числа родовищ у країні, а головним чином від застосованих підходів, і навіть матеріали геологічної розвідки та розробки родовищ потребують аналізу даних. На цьому шляху, однак, кожна країна може керуватись хибними або позірними припущеннями про внутрішню цілісність даних. Отже, загальноєвропейська гармонізація і сумісність даних, що виробляються в рамках пан-європейських проектів та ініціатив, створює перспективний та ефективний шлях для істотного покращення і удосконалення національних систем обліку мінеральних ресурсів відповідно до міжнародних та європейських стандартів і вимог (Директива INSPIRE, стандарти скандинавської ради (Fennoscandian Review Board, FRB) щодо класифікації та обліку мінеральних ресурсів).

Як уже відзначалось, під час робочого семінару за проектом NUMIRE, який відбувся 11-13 лютого 2013 р. у Трондхеймі, Норвегія, було обговорено нові завдання, які постають перед геологічними службами Європи у зв’язку з останніми ініціативами АГСЄ, спрямованими на створення інтегрованої інфраструктури геологічних досліджень та інформаційної мережі по корисних копалинах (проекти Minerals4EU та ERA-NET). Було визнано, що основні плановані результати проекту можуть стати суттєвим внеском до цих заходів. У цьому зв’язку було погоджено використати потенціал проекту NUMIRE для створення зручної науково-дослідної платформи, котра сприятиме участі у зазначених заходах та пов’язаних з ними можливостями.

Остання ініціатива АГСЄ, спрямована на застосування у геології Статті 185 ДФЄС, майже повністю погоджена на рівні ЄС і зараз знаходиться у стадії підготовки. Проект ERA-NET є необхідним кроком для запровадження Статті 185. Передбачається розробка багатоцільового типу проекту ERA-NET (тип С), який буде готуватись АГСЄ впродовж 2015-2016 років, оцінюватись у 2017 році і розпочнеться у 2018 році; частка заліку власних ресурсів становитиме 2/3 обсягу фінансування, тоді як 1/3 надійде від Єврокомісії у грошовій формі. Проект повною мірою відповідає Стратегії АГСЄ, яка зосереджує увагу на спільній європейській базі знань, інформації та інтегрованій мережі, і висвітлюють чіткі нагальні потреби у створенні Європейської Геологічної Агенції для підтримки національних та ЄС інституцій у здійсненні ефективних політичних і управлінських рішень та планування стосовно надр. Передбачається, що національні геологічні служби братимуть участь у створенні Європейської Геологічної Агенції. Хоча згадані документи формулюються з точки зору геологічних служб, будуть задіяні наявні, а за потреби встановлені нові зв’язки з промисловими, академічними та політичними партнерами у Європі та поза її межами з метою нагромадження критичної маси знань, дослідницьких потужностей, даних та обладнання, які необхідні для виконання всебічної ролі на європейському рівні та досягнення вимог Європейської Комісії стосовно застосування Статті 185.

Пан-європейська ініціатива АГСЄ щодо Статті 185 вимагає серйозної уваги у даному проекті. Проектна документація, таким чином, має на меті врахування цих потреб через європейську інтеграцію даних про корисні копалини для того, щоби у Норвегії та Україні створити гармонізовану критичну масу знань, дослідницького потенціалу, засобів обробки інформації, що надалі будуть використані у ініційованому АГСЄ проекті ERA-NET, а також у заходах АГСЄ, Норвегії та України, спрямованих на реалізацію ініціативи АГСЄ щодо застосування в геології Статті 185 ДФЄС.

Даний Проект останнім часом набув особливого значення у зв’язку з іншим ініційованим АГСЄ проектом Minerals4EU – створення системи моніторингу мінерально-сировинної бази Європи. На початку ДСГНУ виявила бажання брати участь у проекті, але далі відмовилась підписати Грантову Угоду и Угоду про Консорціум, і відтак брати безпосередню участь у цьому пріоритетному проекті. Водночас, листом від 19.08.2013 р. № 9822/01/10-13 ДСГНУ повідомила Координатора проекту Minerals4EU п. Юха Кайя про те, що ДСГНУ готова брати участь у виконанні проекту Minerals4EU силами установ геологічної галузі України на контрактних засадах з ГСН. Подібна пропозиція також міститься у листі ДСГНУ від 21.08.2013 р. № 9973/01/10-13, якого було скеровано на ім’я Директора ГСН п. Мортена Смелрора. Зрештою, листом Держгеонадр від 08.08.2014 № 11263/01/10-14 на ГІУ покладено завдання участі у проекті Minerals4EU. У цьому відношенні, одним з головних досягнень попереднього проекту NUMIRE (UKR-12/0012) було те, що ГІУ був позиціонований як підрозділ ДСГНУ, який відповідає за обмін інформацією про корисні копалини між Україною та ЄС, і перший внесок до Щорічника ЄС по корисних копалинах (робочий пакет 4 проекту Minerals4EU) було надано наприкінці періоду виконанні проекту NUMIRE.

На рівні керівництва проекту Minerals4EU було визначено, що у 2014 і 2015 роках ГСН може збирати наявні публічні дані про корисні копалини України відповідно до табл. 3.2.1 проміжного інформаційного звіту Minerals4EU, а відтак ГІУ братиме участь у проекті в якості третьої сторони за договором з ГСН. Цьому сприятиме підписання Меморандуму про співробітництво між ДНВП «Геоінформ України» та ГС Норвегії від 07.02.2014 р. Оскільки проект Minerals4EU завершено 31 серпня 2015 року, ГСН та ГІУ повинні долучитись до роботи Постійного центру, визначеного технічним завданням проекту Minerals4EU як його наступник, і який нещодавно перейменовано на «Центр системи моніторингу мінерально-сировинної бази Європи».

З зв’язку з процесом європейської інтеграції, потрібно відзначити, що ГІУ в 2014 році оплатив членський внесок ДСГНУ до АГСЄ, згодом листом ДСГНУ від 08.08.2014 № 11264/01/10-14 ГІУ також був уповноважений представляти ДСГНУ на рівні АГСЄ, і ця пропозиція була схвалена Виконкомом АГСЄ, про що отримано лист від 29 жовтня 2014 р. У 2014 р. ГІУ також ініціював процес оцінки стану і перспектив розвитку ДСГНУ за допомогою групи експертів АГСЄ, схваленої на 37-й Генасамблеї АГСЄ (м. Берн, Швейцарія, 21 жовтня 2014 р.). Місія АГСЄ, яка складалась із двох груп європейських експертів (в т.ч. проф. Арне Бьорлікке, колишнього директора ГСН) у співпраці з третьою групою експертів з ГС США та Канади, проводила вивчення ДСГНУ у період з 23 квітня по 11 червня 2015 р., і має намір представити кінцевий звіт наприкінці 2015 року. Цей звіт буде містити практичні рекомендації для ДСГНУ у напрямку подальшого реформування та удосконалення функцій геологічної служби. Останні очевидно включають управління геологічною інформацією, де ГІУ відіграє ключову роль, а отже даний проект також присвячено підтримці ГІУ на цьому шляху, маючи на меті розробку інформаційної системи європейського типу.

Дещо за межами європейської інтеграції, але у тісному зв’язку із завданнями покращення даних про корисні копалини України, даний проект буде взаємодіяти з іншими ініціативами подібного характеру. Серед них потрібно відзначити проект «Підвищення національного геологічного потенціалу в Україні (фаза 1): забезпечення енергетичною сировиною шляхом реформування системи управління геологічною інформацією», ініційований Міністерством природних ресурсів Канади. Цей проект попередньо обговорювався з канадськими фахівцями, які брали участь у згаданій місії АГСЄ з оцінки ДСГНУ і, оскільки це відбулось до затвердження даного проекту МЗС Норвегії, області інтересів та спільної експертизи були окреслені з огляду на чітку потребу подальшої координації між даних проектом та проектом Міністерства природних ресурсів Канади.

2   МЕТА ПРОЕКТУ

Проект орієнтовано на розвиток обміну знаннями, продовжуючи і забезпечуючи участь України у європейській інтеграції за допомогою науковців і технічних експертів ГСН. У наступні три роки проект буде концентруватись на таких питаннях:

  • забезпечення подальшої інтеграції України у заходи ЄС в області нагромадження знань про корисні копалини. Включає участь України у зустрічах, проектах та заходах, що мають значення для інтеграції.
  • створення бази даних по корисних копалинах України, яка слугуватиме містком між національними базами даних та інтегрованою платформою ЄС. Включає розробку ІТ-рішень для збирання та перекладу українських даних для спільної платформи. Включає технічні семінари і підтримку експертів ГСН.
  • участь України та її внесок до Європейського щорічника по корисних копалинах.
  • двосторонні зустрічі з питань класифікації та оцінки корисних копалин. Включає наукові семінари та обмін досвідом і практикою. Буде реалізовано у вигляді довідника про корисні копалини України.
  • координація та адміністративні заходи. Включає дві координаційні зустрічі щороку.

Шляхом європейської інтеграції ми чекаємо на реалізацію наступних заходів:

  • європейський портал відображення даних про корисні копалини Європи – попередній масив даних по Україні на початку 2016 р., постійні рішення у 2017 р.
  • Європейський щорічник по корисних копалинах, в тому числі України, у 2015 р.
  • довідник про корисні копалини України у 2017 р.

Головним завданням проекту є підвищення доступу до геологічної інформації України на основі відкритої інформації. Проект дозволить Норвегії та Україні створити гармонізовану критичну масу знань по геології та відповідати вимогам ЄС щодо застосування Статті 185 ДФЄС у геології разом з ГСН та іншими геологічними службами та установами країн-членів ЄС у створенні Європейської Геологічної Агенції.

Проект підготовлено у відповідності до завдань розвитку мінерально-сировинної бази на період до 2030 року і національного бачення процесу євроінтеграції України відповідно до Указів Президента України «Про затвердження Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу» від 11.06.1998 р. № 615/98, «Про Стратегію національної безпеки України» вiд 26.05.2015 № 287/2015.

Проект також сприятиме підвищенню наукових контактів між Норвегією та Україною – зокрема, в обміні інформацією про типи родовищ корисних копалин, що представляють інтерес для обох країн. Таким чином, екскурсії в таких областях є важливою частиною проекту.

3   ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ І ЗАХОДИ

3.1    Вихідні дані та плановані заходи

У ході виконання проекту UKR-12/002 створено певні вихідні дані для даного проекту, зокрема, у частині уточнення ролі ГІУ в Україні. Проект Minerals4EU та участь у ньому обох партнерів забезпечили основу для повної європейської інтеграції. Плановані заходи і відповідні ресурси подані нижче:

Заходи Ресурси
Створення річної звітної системи для надання статистичних даних до Європейського щорічника по корисних копалинах Персонал для збирання, організації та надання даних
Розробка ІТ-рішень для збирання, обробки та публікації українських баз даних на постійній основі Заробітна плата, витрати на поїздки на технічні семінари, комп’ютерна техніка і програмне забезпечення
Довідник про корисні копалини України Персонал, матеріали, друк
Активна участь у заходах з питань європейської інтеграції на шляху до створення постійного центру моніторингу мінерально-сировинної бази Персонал, поїздки

Ризики, пов’язані з указаними заходами, головним чином стосуються наявності ресурсів для запланованих робіт, оцінок та заходів.

3.2    Очікувані результати 

Мета розробки проекту полягає у відкритості та сумісності даних про корисні копалини України (та Норвегії) на європейському рівні. Зокрема, проектом передбачено гармонізацію національних процедур оцінки корисних копалин та звітності на європейському рівні. В результаті українські (та норвезькі) дані про корисні копалини мають бути попередньо оброблені та опубліковані на гармонізованих європейських платформах. Ризики у зв’язку з цими цілями стосуються політичної невизначеності щодо мети інтеграції з європейськими платформами і заходами, а також політики прозорості/відкритості доступу до даних про корисні копалини.

З урахуванням викладеного, очікувані результати проекту видаються наступними:

Опис Індикатори
Статистичні дані про корисні копалини України подаються до Європейського щорічника по корисних копалинах Зміст Європейського щорічника по корисних копалинах
Дані про корисні копалини України на постійній основі публікуються на європейській мінерально-сировинній платформі Інтернет-портал, що отримує дані з українських баз даних
Довідник про корисні копалини України Довідник
Норвегія та Україна як члени постійного європейського центру моніторингу мінерально-сировинної бази У залежності від структури постійного центру

3.3    Опис робіт

3.3.1       Загальна інформація 

Проект розрахований на два роки (2012-2014) і заходи за проектом об’єднуються в п’ять робочих пакетів (РП):

РП1 = європейська інтеграція, в тому числі:

  • участь у проектах (Minerals4EU і подальші)
  • членство та участь у заходах АГСЄ
  • участь у експертній групі АГСЄ по корисних копалинах
  • участь Норвегії та України (не члени ЄС) у запровадженні Статті 185 ДФЄС
  • взаємодія з МЗС Норвегії та Посольствами Норвегії та України
  • матеріали для проекту OneGeology

РП2 = бази даних по корисних копалинах, в тому числі:

  • попередні Інтренет-рішення
  • технічна розробка ІТ-рішень для обробки даних
  • запровадження постійних рішень

РП3 = Європейський щорічник по корисних копалинах, в тому числі:

  • перше видання і постачання даних
  • запровадження постійних рішень

РП4 = семінари Україна-Норвегія, в тому числі:

  • семінари
  • спільна участь у конференція, симпозіумах і конгресах
  • публікації/довідники

РП5 = координація і управління, в тому числі:

  • управління проектом
  • річна звітність
  • кінцевий звіт

На додаток, загальне управління проектом сприятиме взаємному співробітництву між геологічними організаціями України та Норвегії, забезпечення графіку та якості виконання усіх робіт і досліджень.

3.3.2       Механізм реалізації

Відповідно до основного завдання проекту – європейської інтеграції даних про корисні копалини України та Норвегії, проект буде реалізовано через серію загальних спільних семінарів, проміжних семінарів за Робочими пакетами, обробку матеріалів у періоди між семінарами, а також участь у відповідних заходах ЄС.

Загальні спільні семінари проводяться двічі на рік (за виключенням одного семінару у перший рік) з метою узагальнення результатів виконання проекту у періоди між семінарами. Представники ГСН та ГІУ, які братимуть участь у цих семінарах, будуть обговорювати результати і стан виконання проекту та готувати інформаційні звіти.

Проміжні семінари за Робочими пакетами скликаються за потреби і проводяться з метою більш частого обміну досвідом та найкращої практики за окремими напрямками цих РП. Основна мета проміжних семінарів – сприяння поточним контактам і обміну між учасниками проекту, збирання отриманих проміжних результатів та інтеграція різних аспектів кращої практики за різними напрямками. Проміжні семінари РП готують секторіальні матеріали для загальних спільних семінарів та інформаційних звітів.

Періоди обробки матеріалів необхідні для опрацювання проміжних результатів і проведення необхідних досліджень і польових робіт власного персоналу. Відповідно, учасники проекту залучають необхідний персонал та резервують наявні ресурси для проведення окремих заходів за кожним РП. Попередні дані та отримані результати за ці періоди будуть далі обговорюватись під час проміжних семінарів і прийматися на загальних спільних семінарах. Певні результати за кожним РП можуть далі використовуватись для підготовки секторіальних матеріалів для загальних спільних семінарів та інформаційних звітів.

Застосування знань та досвіду обробки і обміну даними про корисні копалини для цілей європейської інтеграції буде проводитись ГІУ за рахунок власних ресурсів в рамках заліку внеску ГІУ до бюджету проекту, в той час як кошти МЗС Норвегії будуть використовуватись переважно для забезпечення участі співробітників ГІУ у заходах ЄС, таких як Генасамблеї АГСЄ, наради контактних осіб АГСЄ, засідання Експертної групи АГСЄ по корисних копалинах, що становить істотну частину проекту. Роботи з європейської інтеграції включають не лише місцеві заходи, такі як підготовка і попередня обробка даних, їх аналіз і гармонізація, але також і представлення Норвегії та України на координаційних нарадах АГСЄ, інших геологічних конференціях, симпозіумах, конгресах тощо. Це особливо важливо для ГІУ з огляду на зростаючу кількість європейських проектів і заходів, у яких братимуть участь співробітники ГІУ для більш повного розуміння перебігу подій та окремих деталей відповідних процесів. Кожний такий захід буде супроводжуватись інформаційним звітом.

3.3.3       Робочий план і результати

Спрямованість проекту на європейську інтеграцію тягне за собою розподіл проведення зазначених вище заходів, тоді як періоди обробки даних передбачають роботи у Норвегії та в Україні окремо при контактах і обміні матеріалами за допомогою електронної пошти й інших телекомунікаційних засобів. Семінари проводяться як у Норвегії, так і в Україні, хоча цей вид заходів частіше організовується у Норвегії для забезпечення поширення досвіду та кращої практики на користь ГІУ.

Таблиця 3.1. Перелік заходів і результатів

Рік/ № Заходи/ кроки/ РП Місце/ Відповідальні Час Результати
2015 рік
 1.1. РП2,4,5 Загальний семінар по базах даних Норвегія, ГСН серпень Висновки семінару
 1.2. РП2,3 Кінцева робоча зустріч за проектом Minerals4EU Брюссель, ГСН/ГІУ серпень Інформація про проект
 1.3. РП1, нарада контактних осіб АГСЄ, спільна участь ГСН-ГІУ у проекті ERA-NET та центрі Minerals4EU Швеція, ГСН/ГІУ вересень Інформація про проект
 1.4. РП1, Генасамблея АГСЄ, спільна участь ГСН-ГІУ у проекті ERA-NET та центрі Minerals4EU Іспанія, ГСН/ГІУ жовтень Інформація про проект
 1.5. РП1, засідання Експертної групи АГСЄ по корисних копалинах Австрія, ГСН/ГІУ листопад Інформація про проект
 1.6. Підготовка і попередня обробка матеріалів Норвегія-Україна, ГСН/ГІУ жовтень-грудень Бази даних
 1.7. Зовнішні заходи відповідно до поточних оголошень Норвегія-Україна, ГСН/ГІУ протягом року Звіти про заходи
2016 рік
 2.1. Підготовка і попередня обробка матеріалів Норвегія-Україна, ГСН/ГІУ січень Бази даних
 2.2. Проміжний семінар РП2,4,5: робоча система ПДМРЄ Норвегія, ГСН лютий Висновки семінару
 2.3. РП1, нарада контактних осіб АГСЄ, спільна участь ГСН-ГІУ у проекті ERA-NET та центрі Minerals4EU Брюссель, ГСН/ГІУ лютий Інформація про проект
 2.4. РП1, Генасамблея АГСЄ, спільна участь ГСН-ГІУ у проекті ERA-NET та центрі Minerals4EU Брюссель, ГСН/ГІУ березень Інформація про проект
 2.5. Загальний семінар і геологічна екскурсія, Центральна Україна Україна, ГІУ травень Висновки семінару
 2.6. Підготовка і попередня обробка матеріалів Норвегія-Україна, ГСН/ГІУ червень-жовтень Бази даних
 2.7. Проміжний семінар РП2,4,5: оновлення робочої системи ПДМРЄ Норвегія, ГСН листопад Висновки семінару
 2.8. Зовнішні заходи відповідно до поточних оголошень Норвегія-Україна, ГСН/ГІУ протягом року Звіти про заходи
2017 рік
 3.1. Підготовка і попередня обробка матеріалів Норвегія-Україна, ГСН/ГІУ січень Бази даних
 3.2. Проміжний семінар РП2,3,4,5: оновлення робочої системи ПДМРЄ Норвегія, ГСН лютий Висновки семінару
 3.3. РП1, нарада контактних осіб АГСЄ, спільна участь ГСН-ГІУ у проекті ERA-NET та центрі Minerals4EU Брюссель, ГСН/ГІУ лютий Інформація про проект
 3.4. РП4, Генасамблея АГСЄ, спільна участь ГСН-ГІУ у проекті ERA-NET та центрі Minerals4EU Брюссель, ГСН/ГІУ березень Інформація про проект
 3.5. Загальний семінар та геологічна екскурсія, Південна Норвегія Норвегія, ГСН червень Висновки семінару
 3.6. Підготовка і попередня обробка матеріалів Норвегія-Україна, ГСН/ГІУ липень-вересень Бази даних
 3.7. Заключний семінар за результатами проекту Норвегія, ГСН листопад Висновки семінару
 3.8. Зовнішні заходи відповідно до поточних оголошень Норвегія-Україна, ГСН/ГІУ протягом року Звіти про заходи


4   ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ ПРОЕКТУ

Зобов’язання ГСН та ГІУ за проектом визначені наступним чином:

  1. Забезпечення всієї необхідної підтримки для виконання проекту;
  2. Забезпечення отримання послуг в рамках проекту у відповідності до норвезького законодавства;
  3. Виконання проекту згідно проектної документації;
  4. Залучення персоналу для виконання проекту;
  5. Залучення фінансових ресурсів по заліку для виконання проекту в ГСН та ГІУ;
  6. Підготовка інформаційних звітів за проектом та їх подання до МЗС Норвегії.

Для керівництва, контролю та моніторингу проекту визначено менеджерів проекту: Том Хелдал (Норвегія) та Борис Малюк (Україна). Менеджери проекту проводять робочі зустрічі щонайменше двічі на рік для затвердження річних планів діяльності та бюджету, прийняття рішень щодо можливих змін у проекті та бюджеті в рамках виділеної суми, а також готують поточні матеріали та інформаційні звіти.

Істотні зміни по відношенню до заявки на проект, такі як бюджет, джерела доходів, структура завдань, організації отримувача гранту і/або робочого плану впродовж більше ніж трьох місяців потребують попереднього письмового погодження МЗС Норвегії.

Зустрічі керівництва (у разі потреби за участю директорів ГСН та ГІУ) проводяться перед семінарами у Трондхеймі та Києві. Пропозиції щодо можливих змін організації та бюджету проекту, в рамках виділеної суми, подаються керівництву проекту у письмовій формі перед зазначеними зустрічами.

Виконання проекту регламентується принципами та правилами, що визначені законодавством Норвегії. Проект може підлягати моніторингу з боку МЗС Норвегії.

Оглядова інформація проекту:  українською мовою | англійською мовою

Мінеральні ресурси України: українською мовою | англійською мовою

Путівник геологічної екскурсії (англійською мовою)