RM4 – Проект FRAME

logo_FRAME Forecasting and assessing Europe’s Strategic Raw Materials needs

(прогноз та оцінка потреб Європи у стратегічних видах мінеральної сировини)

Європа демонструє зростаюче та прискорене споживання мінеральних продуктів, але на даний момент неспроможна відповісти з усією певністю на питання, чи достатньо постачання для задоволення попиту, оскільки безпечне постачання є питанням знання обсягів ресурсів та здатності їх експлуатувати. Неенергетичні корисні копалини є основою сучасної економіки та є важливими для виробництва та відновлюваних “зелених” технологій енергопостачання. Багато критичних та стратегічних металів можуть бути вироблені шляхом переробки гірничодобувних відходів. Проте навіть із важливим внеском у переробку, для забезпечення ресурсозберігаючого постачання все одно буде потрібно вилучати їх з основних родовищ корисних копалин, зосереджуючи увагу на застосуванні нових технологій для видобутку корисних копалин на великих глибинах, перетворення низькоякісних руд в ресурси, що експлуатуються, та скорочення обсягів видобувних відходів, перетворюючи їх на ресурси, що експлуатуються. Проект FRAME призначений для вивчення критичних та стратегічних видів мінеральної сировини у Європі за сценаріями, описаними вище, шляхом використання надійних стратегій та партнерської бази, широко розповсюдженої серед країн, у яких є частина цих сировинних матеріалів.

Виконавці проекту:

  1. Laboratório Nacional de Energia e Geologia, I. P. – LNEG – Португалія (координатор)
  2. Federal Institute for Geosciences and Natural Resources – BGR – Німеччина
  3. Bureau de Recherches Géologiques et Minières – BRGM – Франція
  4. Czech Geological Survey – CGS – Чехія
  5. Geological Survey of Estonia – GSE – Естонія
  6. Geological Survey Sweden – SGU – Швеція
  7. Geological Survey Ireland – GSI – Ірландія
  8. Geological Survey of Finland – GTK – Фінляндія
  9. Geological Survey of Croatia – HGI-CGS – Хорватія
  10. Greek Institute of Geology and Mineral Exploration – IGME-GR – Греція
  11. Instituto Geológico y Minero de España – IGME-SP – Іспанія
  12. Mining and Geological Survey of Hungary – MBFSZ – Угорщина
  13. Geological Survey of Norway – NGU – Норвегія
  14. Polish Geological Institute – PGI – Польща
  15. Royal Belgian Institute of Natural Sciences – RBINS – Бельгія
  16. State Informational Geological Fund of Ukraine – GeoInform – GIU – Україна
  17. Institutul Geologic al Romaniei – IGR – Румунія
  18. Geološki Zavod Slovenije – GeoZS – Словенія
  19. Istituto Superiore per la Protezione e la Ricerca Ambientale – ISPRA – Італія

Реалізація проекту буде здійснюватись у рамках наступних робочих пакетів (РП):

РП1 (координація) присвячений координації та управлінню і триває протягом всього проекту. Перший захід планується у перший місяць зі стартової наради для початку роботи. Пакет надасть необхідні звіти про управління та забезпечить своєчасне узгодження результатів та етапів. Пакет буде пов’язаний з кластеризацією виконавців та результатів завдяки плануванню та організації однієї стартової наради, 2 тематичних семінарів, 5 нарад консорціуму, 3 національних (регіональних / місцевих) семінарів та заключної наради проекту.

РП2 (поширення результатів) сприятиме поширенню інформації про проект, його результати для широкої спільноти, що працює в галузі мінеральної політики та управління земельними ресурсами в ЄС та за його межами. Пакет зосередить свою увагу на розробці та впровадженні комплексної стратегії комунікації, яка визначатиме участь багатьох виконавців проекту, повідомлення та інструменти, а також здійснюватиме широкий спектр комунікаційних заходів для виконання своїх цілей в узгодженні з координатором. Пакет отримає матеріали з усіх інших робочих пакетів, щоби передавати свої дослідження як науковій, так і не науковій аудиторії.

РП3 (карта критичних та стратегічних видів мінеральної сировини) буде складати карту для нинішніх 27 критичних видів сировинних матеріалів, а також стратегічної сировини для Європи та конфліктних корисних копалин. Пакет стане основою проекту з посиланнями на інші робочі пакети.

РП4 (критичні вили сировини, пов’язані з фосфатними відкладами та пов’язаними з ними чорними сланцями) присвячений оцінці економічного потенціалу магматичних та осадових фосфатних родовищ (та їхніх чорних сланців) у Європі, особливо щодо критичних і стратегічних видів сировини. Пакет пов’язаний з РП3, а згодом також буде надавати дані до РП2, тоді як координатор забезпечить умови для обміну інформацією з іншими робочими пакетами.

РП5 (критичні види енергетичної сировини) концентрує увагу на стратегічних корисних копалинах та елементах, а саме – літії, графіті та кобальті, які вважаються важливими для виробництва сучасного обладнання для зберігання енергії та рушіями сучасної технологічної основи суспільства. Пакет буде використовуватись для завдань РП2 і РП3.

РП6 (конфліктні види корисних копалини) виходить з того, що хоча термін “конфліктні види сировини” зазвичай застосовується до групи з декількох металів, а також мінералів, включаючи групу мінералів колумбіт-танталіту, також відому як “колтан” (з якого одержують тантал); додатково каситерит (олово); золото; вольфраміт (вольфрам); або їх похідні, цей пакет зосереджуватиметься виключно на танталі та ніобії, так званих незамінних близнюках, оскільки їх спорідненість має місце в подібних та дуже специфічних геологічних умовах та їх важливих застосуваннях в електронній надпровідній технології, загальних високих технологіях та сплавах.

РП7 (переоцінка виснажених родовищ), ґрунтуючись на концепції, що сьогоднішній шахтний відвал потенційно стане родовищем завтра, створить базу потенційних місць, де на європейських шахтних ділянках можуть бути знайдені деякі або всі стратегічні та критичні сировинні матеріали. По можливості цей потенціал буде вимірюватися та оцінюватися.

РП8 (зв’язок з інформаційною платформою) присвячений інтеграції інформації, котра є важливим аспектом, який необхідно розглянути в GeoERA і забезпечити поширення просторової інформації про відповідні ресурси. Пакет пов’язаний у усіма іншими робочими пакетами проекту та надаватиме дані у форматі, який дозволить завантажувати його на інформаційну платформу в майбутньому.