RM1 – Проект Mintell4EU

logo_Mintell4EU Mineral Intelligence for Europe

(база знань про корисні копалин Європи)

Європейський Союз визначив безпеку постачання, поліпшення управління довкіллям та ефективність використання ресурсів в якості ключових викликів для мінерально-сировинного сектору. Дані, що стосуються розташування та просторового розподілу первинної та вторинної сировини, пов’язані з розвідкою, експлуатацією, виробництвом та торгівлею, є підставою для прийняття рішень уряду та промисловості. З огляду на динамічний характер таких даних, необхідні регулярні оновлення комплексної, надійної та узгодженої транскордонної інформації. Загальна мета проекту – вдосконалити Європейську базу знань про мінеральну сировину, оновлюючи електронний щорічник корисних копалин, який розроблено у проекті Minerals4EU, і розширити просторове покриття та якість даних обліку корисних копалин. Крім того, проект буде спрямований на посилення ступеня гармонізації, комунікації та взаємодії існуючих інформаційних платформ з прагненням досягти повноцінної операційної та надійної системи управління даними, що відповідає європейським потребам та з урахуванням Інформаційної системи сировинних матеріалів (RMIS) Європейського Союзу. Важливо відзначити, що проект також включає електронний щорічник корисних копалин Minerals4EU, забезпечуючи подальшу сталість як частину європейської інфраструктури геологічних даних (EGDI), якою керує АГСЄ. Усі результати будуть інтегровані в інформаційну платформу GeoERA, яка після завершення проекту надаватиме кінцевим користувачам відомості про корисні копалини через загальний веб-портал. Нарешті, буде оцінена можливість застосування системи класифікації UNFC для отримання більш точних загальноєвропейських кадастрів мінеральних ресурсів.

Виконавці проекту:

  1. Geological Survey of Denmark and Greenland – GEUS – Данія (координатор)
  2. Bureau de Recherches Géologiques et Minières – BRGM – Франція
  3. Instituto Geológico y Minero de España – IGME-SP – Іспанія
  4. Cyprus Geological Survey Department – GSD – Кіпр
  5. Geological Survey of Italy – ISPRA – Італія
  6. Geological Survey of Norway – NGU – Норвегія
  7. Geological Survey of Slovenia – GeoZS – Словенія
  8. Geological Survey of Sweden – SGU – Швеція
  9. State Informational Geological Fund of Ukraine – GeoInform – GIU – Україна
  10. Statny Geologicky Ustav Dionyza Stura – SGIDS – Словаччина
  11. Laboratório Nacional de Energia e Geologia, I.P. – LNEG – Португалія
  12. Institute of Geology and Mineral Exploration – IGME-GR – Греція
  13. Hrvatski geološki institut – Croatian Geological Survey – HGI-CGS – Хорватія
  14. Geological Survey of Finland – GTK – Фінляндія
  15. Natural Environment Research Council (British Geological Survey) – NERC/BGS – Великобританія
  16. Regierungspräsidium Freiburg (Landesamt für Geologie, Rohstoffe und Bergbau Baden-Württemberg) – LGRB – Німеччина
  17. Bundesanstalt für Geowissenschaften und Rohstoffe (The Federal Institute for Geosciences and Natural Resources) – BGR – Німеччина
  18. Geological Survey of Ireland – GSI – Ірландія
  19. Geological Survey of Belgium – GSB-RBINS – Бельгія
  20. Mining and Geological Survey of Hungary – MBFSZ – Угорщина
  21. Service géologique du Luxembourg – Geological Survey of Luxembourg – SGL – Люксембург
  22. GEOLOGICAL SURVEY OF SERBIA – GSS – Сербія
  23. Albanian Geological Survey – AGS – Албанія
  24. Czech Geological Survey – CGS – Чехія
  25. Geological Survey of Federation of Bosnia and Herzegovina – FZZG – Боснія та Герцеговина

Реалізація проекту буде здійснюватись у рамках наступних робочих пакетів (РП):

РП1 (координація и поширення результатів) полягає в тому, щоби керувати, координувати та контролювати загальний прогрес проекту та забезпечити відповідність проекту цілям, визначеним для роботи, описаної в Угоді про проект. Пакет повинен забезпечити належну координацію між іншими робочими пакетами, а те, щоби керівники та виконавці дотримувались термінів і результатів. Крім того, пакет зосереджується на поширенні результатів проекту впродовж його дії, а також на максимізації впливу після завершення проекту. Пакет зосередить увагу на розробці та впровадженні плану управління даними, а також на комплексному комунікаційному плані стосовно багатьох зацікавлених сторін проекту.

РП2 (оновлення Європейського щорічника по корисних копалинах) має на меті оновлення даних, що містяться в електронному щорічнику European Minerals, створеному проектом Minerals4EU (вересень 2013 р. – серпень 2015 р.).

РП3 (облік мінеральної сировини) спрямований на поширення просторового охоплення та якості даних, що в даний час знаходяться в системі Minerals4EU, для доступу до найсучаснішої транскордонної гармонізованої інформації про первинну мінеральну сировину, використовуючи існуючі системи, розроблені в рамках проекту Minerals4EU. В даний час система Minerals4EU не охоплює всю Європу і не повністю гармонує, у різних країнах доступний різний ступінь детальності даних. Пакет буде вдосконалювати облік корисних копалин (поточна база даних Minerals4EU) шляхом виявлення та фіксації прогалин даних та низькоякісних або повністю відсутніх даних. Рішення, що стосуються, зокрема, проблем якості даних, будуть надані через семінари, що будуть проводитись з урахуванням потреб користувачів.

РП4 (пілотна оцінка РКООН) має на меті показати, як застосування РКООН забезпечить кращу гармонізацію даних про корисні копалини в Європі та продемонструє потужність РКООН як інструменту для більш точного загальноєвропейського обліку мінеральних ресурсів. Повне європейське впровадження РКООН має потенціал для надання більш точних прогнозів, поліпшення формулювання політики та управління державними ресурсами. Завдяки гармонізації даних від відомих рудопроявів до повністю оцінених родовищ, РКООН може бути впроваджена як стандартний інструмент управління землекористуванням, здатний посилити значимість мінеральних ресурсів для суспільного розвитку.

РП5 (інтеграція бази знань про корисні копалини) виходить з того, що Платформа знань про мінеральну сировину, розроблена у проекті Minerals4EU, являє собою базу знань Європейського Союзу про сировинні матеріали, яка буде використовуватись платформами більш високого рівня, такими як Інформаційна система мінеральної сировини (RMIS) Європейської Комісії, яка прагне стати єдиним інформаційним шлюзом та сервісним центром знань для первинних (наприклад, видобутих через гірничодобувну промисловість) та вторинних (наприклад, перероблених, відновлених з шахтних відходів) сировинних матеріалів. Багато з цих баз знань ґрунтуються на моделі даних INSPIRE MR, яка реалізується в базі даних Minerals4EU. В даний час ця база даних містить облік корисних копалин (інформація про основні корисні копалини в Європі) та формує важливу частину Європейської інфраструктури геологічних даних (EGDI), завдяки якій забезпечується її довгострокова стійкість.