GW3 – Проект RESOURCE

logo_RESOURCE RESOURces of groundwater, harmonized at Cross-Border and Pan-European Scale

(ресурси підземних вод, гармонізовані у транскордонному та загальноєвропейському масштабах)

Хоча держави-члени ЄС, як правило, мають всеосяжний огляд ресурсів підземних вод своїх країн та визначили органи управління підземними водами для Рамкової директиви ЄС щодо води, досі не існує ґрунтовного огляду підземних вод по Європі для розробки та оцінки політики. Проект RESOURCE спрямований на демонстрацію потенціалу гармонізації інформації про ресурси підземних вод Європи через пілотні транскордонні дослідження шляхом гармонізованого підходу до характеристик водоносних шарів та створення першого інформаційного продукту в загальноєвропейському масштабі, де будуть інтегровані дані для створення карт прісних підземних вод Європи. Набір результатів проекту RESOURCE забезпечить найкращу практику надання гармонізованих транскордонних даних та інформації для оцінки тривимірної структури водоносних горизонтів, наявних водних об’єктів, потоків води та якості водних ресурсів. Гармонізація такої гідрогеологічної інформації є обов’язковою умовою для будь-якого трансграничного управління підземними водами. У роботі буде залучено низку регіональних та національних зацікавлених сторін для забезпечення взаємодії з органами влади, які управляють та захищають ресурси підземних вод, та з кінцевими споживачами, таким чином максимально розповсюджуючи результати та надаючи їм інструменти для легкого доступу через співпрацю з інформаційною платформою GeoERA, спільно визначивши пріоритети інформаційних продуктів, які є найбільш вигідними для суспільства. Інформаційні продукти, які будуть розроблені, слугуватимуть першим прототипом інформації, доступної в рамках Європейської Геологічної Агенції.

Виконавці проекту:

  1. Nederlandse Organisatie voor Toegepast Natuurwetenschappelijk Onderzoek (Geological Survey of the Netherlands) – TNO – Нідерланди (координатор)
  2. Deltares – DLT – Нідерланди
  3. Per Sherbimin Gjeologjik Shqiptar – Albanian Geological Survey – AGS – Албанія
  4. Geologische Bundesanstalt – GBA – Австрія
  5. Vlaamse Milieu Maatschappij – VMM – Бельгія
  6. Belgian Nuclear Research Centre SCK•CEN – SCK – Бельгія
  7. Federalni Zavod Za Geologiju – Geological Survey of Federation of Bosnia and Herzegovina – FZZG – Боснія та Герцеговина
  8. Hrvatski Geološki Institut – Croatian Geological Survey – HGI-CGS – Хорватія
  9. Ministry of Agriculture, Natural Resources and Environment of Cyprus, Cyprus Geological Survey Department – GSD – Кіпр
  10. Ceska Geologicka Sluzba – Czech Geological Survey – CGS – Чехія
  11. Geological Survey of Denmark and Greenland  – GEUS – Данія
  12. Geologian Tutkimuskeskus – Geological Survey of Finland – GTK – Фінляндія
  13. Bureau de Recherches Géologiques et Minières – BRGM – Франція
  14. Magyar Bányászati és Földtani Szolgálat – Mining and Geological Survey of Hungary – MBFSZ – Угорщина
  15. Islenskar Orkurannsoknir – Iceland GeoSurvey – ISOR – Ісландія
  16. Geological Survey of Ireland – GSI – Ірландія
  17. Agenzia Regionale per la Protezione Ambientale del Piemonte – ARPA – Італія
  18. Regione Toscana – RT – Італія
  19. Latvijas Vides, Geologijas Un Meteorologijas Centrs Sia – LEGMC – Латвія
  20. Lietuvos Geologijos Tarnyba prie Aplinkos Ministerijos – Lithuanian Geological Survey under the Ministry of Environment of the Republic of Lithuania – LGT – Литва
  21. Administration Des Ponts et Chaussees Direction, Service Géologique du Luxembourg – SGL – Люксембург
  22. Ministry for Transport and Infrastructure – MTI – Мальта
  23. Państwowy Instytut Geologiczny – Państwowy Instytut Badawczy – PGI – Польща
  24. Laboratório Nacional de Energia e Geologia – LNEG – Португалія
  25. Institutul Geologic al României – IGR – Румунія
  26. Geološki zavod Srbije – Geological Survey of Serbia – GSS – Сербія
  27. Geološki zavod Slovenije – GeoZS – Словенія
  28. Instituto Geológico y Minero de España – Geological Survey of Spain – IGME-SP – Іспанія
  29. Institut Cartogràfic i Geològic de Catalunya – Cartographic and Geological Institute of Catalonia – ICGC – Іспанія
  30. Sveriges Geologiska Undersökning – SGU – Швеція
  31. State Research and Development Enterprise State Information Geological Fund of Ukraine – GIU – Україна
  32. Natural Environment Research Council (British Geological Survey) – NERC – Великобританія

Виконавці без фінансування з боку ЄС:

  1. Eesti Geoloogiakeskus – EGT – Естонія
  2. Regione Umbria (Servizio Geologico) – RU – Італія
  3. Geologischer Dienst Nordrhein-Westfalen – NRW – Німеччина

Реалізація проекту буде здійснюватись у рамках наступних робочих пакетів (РП):

РП1 (координація) спрямований на адміністративне, фінансове, організаційне, технічне та наукове керівництво консорціуму. Його основними завданнями є взаємодія з Виконавчою радою GeoERA, внутрішнє та зовнішнє адміністративне управління, фінансова та управлінська звітність, правові аспекти управління консорціумом, управління ризиками в рамках проекту, загальна координація наукової програми та діяльності, координація повсякденних питань технічного менеджменту.

РП2 (технічна координація і поширення результатів) розробить план управління даними для того, щоби продукти проекту були доступними, сумісними і багаторазовими. Будуть визначені вимоги до інформаційних продуктів робочих пакетів для сумісності з інформаційною платформою GeoERA (див. проект GIP-Р). Пакет розробить план комунікацій, поширення та використання результатів проекту, включаючи соціальні засоби масової інформації, веб-сайт і наукові журнали.

РП3 (просторове планування прикордонних водоносних горизонтів) ставить на меті створення гармонізованої інформації по голландській, фламандській та німецькій частинах долини р. Рур, транскордонній системі водоносних горизонтів. Тут потрібно визначити пріоритети для наступних аспектів: гідравлічні властивості транскордонних водоносних горизонтів та водосховищ; стратифікація складу підземних вод (наприклад, контакт мінералізованих-прісних вод); розподіл віку ґрунтових вод в межах найбільш важливих водоносних горизонтів, що використовуються для питного водопостачання та баланс води цих індивідуальних, транскордонних водоносних горизонтів, включаючи кількісне визначення потоків поповнення, схеми та маршрути розвантаження; загальний транскордонний аналіз моделей виснаження через видобувну діяльність на основі гармонізованих моделей; узгоджений транскордонний огляд стратегій захисту та використання підземних вод з різних сторін спільних кордонів.

РП4 (транскордонна гармонізація даних, моніторинг і моделювання) прагне розробити чисельну гідродинамічну модель для литовсько-польської прикордонної зони, яка охоплюватиме систему четвертинних водоносних горизонтів для транскордонних річкових басейнів. Пакет має дві фундаментальні цілі: визначення транскордонних напрямів руху підземних вод у прикордонній зоні та оцінка обсягу підземних вод, що протікає через державний кордон між Польщею та Литвою. Це дослідження спрямоване на ідентифікацію та гармонізацію гідрогеологічної системи, інтеграцію інформації за допомогою чисельної моделі з метою вивчення режиму підземних вод у районі, що охоплює східну прикордонну зону Польщі та західну прикордонну зону Литви. Результати пакету можуть бути основою для подальших досліджень, які будуть спрямовані на оцінку впливу кліматичних змін на режим підтоплення / поверхневі водні потоки за допомогою кліматичних сценаріїв у числовій моделі.

РП5 (типізація карстових водоносних горизонтів) має на меті розробку спільної методологічної бази характеристик ресурсів карстових водоносних горизонтів для вирішення питань водного господарства (кількість та якість). Підхід будуватиметься, тестуватиметься і перевірятиметься в різних геологічних середовищах (вапняк, крейда, доломіт, перекриті / порожні карстові системи) та з використанням різних гідрогеологічних наборів даних (вимірювання з джерел або свердловин, постійні або вибіркові вимірювання) на основі вибору різних ділянок з країн партнерів проекту. Специфічною метою є досягнення спільної типології класифікації, яка повинна бути застосована для великого спектру карстових середовищ, та пов’язання її з рекомендаціями стосовно управління водоносними горизонтами (захист водоносних горизонтів, стратегії моніторингу, експлуатація).

РП6 (загальноєвропейська карта ресурсів підземних вод) виходить з того, що хоча країни-члени ЄС, як правило, мають всеосяжний огляд ресурсів підземних вод і розмежовують органи обліку підземних вод у Рамкових водних директивах, для розробки та оцінки політики не існує послідовного огляду всіх прісних підземних вод Європи. Ця ідея пакету спрямована на гармонізацію даних, їх інтеграцію та компіляцію доступних даних для створення карти прісних підземних вод Європи. Жоден інший проект у масштабі ЄС ще не запропонував та не реалізував карту, яка б дала цю базову інформацію у масштабах ЄС.