Корисні копалини для будівництва

Корисні копалини для будівництва Україна володіє значними мінеральними ресурсами нерудних корисних копалин, які за своїм складом та технологічним властивостями придатні для використання в різних галузях промисловості будівельних матеріалів: цементній, стінових матеріалів із природного каміння, нерудних буто-щебеневих і облицювальних матеріалів, пористих заповнювачів, скляній, цегельно-черепичній, будівельної кераміки тощо.

Корисні копалини для будівництва використовуються в різних галузях промисловості.

Усі нерудні тверді корисні копалини для будівництва розподіляються на декілька груп у залежності від фізико-механічних властивостей і галузі застосування.

Група в’яжучих будівельних матеріалів

В’яжучі будівельні матеріали представлені сировиною цементною (мергель, крейда, вапняк, глинисті та крем’яні добавки), сировиною карбонатною (вапняк для випалювання на вапно, крейда будівельна, мергель будівельний), гіпсом та ангідритом.

Група в’яжучих будівельних матеріалів Провідною галуззю в Україні є цементна. Основною сировиною для виробництва цементу є карбонатні (мергель, вапняк, крейда) та глинисті породи (глина, суглинок, каолін). Як активні мінеральні домішки використовуються гіпс, гідравлічні корегуючі – опока, трепел, спонголіт, діатоміт. Україна посідає друге місце серед країн СНД за розвіданими запасами цементної сировини та її видобутку.

Серед нерудної мінеральної сировини України досить важливе місце посідає вапняк, який широко застосовується в промисловості будівельних матеріалів як пиляльний стіновий матеріал, сировина для випалювання на вапно, а також для виробництва буту і щебеню. Будівельне вапно використовується для виготовлення будівельних розчинів та бетонів, у виробництві силікатної цегли та блоків.

Досить широко в межах України розповсюджена крейда будівельна

Група в’яжучих будівельних матеріалів Промислові поклади мергелю виявлені в усіх геоструктурних регіонах України. Своє застосування він знайшов у промисловості будівельних матеріалів для виробництва цементу, стінових матеріалів, гідравлічного вапна, безвапняної цегли, цегли будівельної, в сільському господарстві – для вапнування грунтів. Видобутий мергель застосовується для виробництва вапна.

Гіпс та ангідрит розповсюджені в межах Донецької складчастої споруди та зоні сполучення Східно-Європейської платформи з Передкарпатським крайовим прогином (Придністров’я). Поклади гіпсу зустрічаються також у Кримській складчастій області, Дніпровсько-Донецькій та Закарпатській внутрішніх западинах. Гіпс та ангідрит використовуються для виробництва в’яжучих речовин, як добавка при виготовленні цементу, в хімічній і паперовій промисловості, у сільському господарстві (для гіпсування грунтів).

Група кам’яних будівельних матеріалів

Група кам'яних будівельних матеріалів Камінь будівельний. До природного будівельного каменю, розповсюдженого на території України, належать породи магматичного (граніт, діорит, лабрадорит, андезит, базальт габро), метаморфічного (гнейс, кварцит) і осадочного (пісковик, вапняк) походження. З давніх часів вони широко використовуються для виробництва буту і щебеню, які в свою чергу знайшли застосування при будівництві доріг і всіляких споруд.

Камінь облицювальний. Різноманітність мінерального складу, структури і текстури у поєднанні з високими фізико-механічними і декоративними властивостями робить природний камінь незамінним будівельним матеріалом, а поєднання таких властивостей як колір, декоративність, міцність, протистояння процесам вивітрювання обумовлює його застосування в різнобічних сферах будівництва і архітектури.

Родовища каменю облицювального представлені гранітом, лабрадоритом, габро, мармуром, вапняком, пісковиком, туфом, гіпсом, травертином, доломітом тощо. За кількістю розвіданих запасів перше місце посідають граніти (понад 55 родовищ) та їх похідні (гранодіорити, граносієніти), або 50% від загальних по Україні.

Декоративно-облицювальні породи широко використовуються при будівництві громадських споруд і пам’ятників.

Найбільша кількість родовищ, залучених до промислової розробки, розташована на території Житомирської та Кіровоградської областей.

Україна володіє доволі значними запасами пиляльного каменю, суттєва кількість родовищ якого зосереджена на території АР Крим, а також в Одеській та Вінницькій областях.

Група легких заповнювачів

Група легких заповнювачів Родовища керамзитової сировини розташовані майже в усіх регіонах України і представлені суглинками, глинами і сланцями, які з добавкою солярового мастила придатні для виробництва керамзитового гравію марок 400-700. Керамзит використовується в будівельній промисловості як легкий наповнювач. Розподіл розвіданих запасів керамзитової сировини на території України нерівномірний. Найбільш потужні за запасами родовища зосереджені на території Дніпропетровської, Донецької, Луганської та Харківської областей.

Сировина перлітова. Перліт інтенсивно спучується і створює легковаговий «технічний» матеріал, який може використовуватись для виробництва теплоізоляційних і звукопоглинаючих засобів, як надлегкий заповнювач бетону, а також таких нових ефективних будівельних матеріалів, як керамоперліт, гіпсоперліт та інші.

Родовища перліту виявлені у Карпатській складчастій області та Закарпатській внутрішній западині у вулканогенних утвореннях ліпаритового і ліпарито-дацитового складу верхньоміоценового і пліоценового віку.

Сировина скляна. Кварцвміщуюча сировина розповсюджена в усіх геоструктурних регіонах України, де виявлено понад 100 її родовищ і проявів. Основним корисним компонентом в скляній кварцвміщуючій сировині є кремнезем, вміст якого в кращих сортах піску перевищує 99%.

Найбільш потужні за запасами родовища скляних пісків зосереджнні на території Донецької (Авдіївське, Новомихайлівське), Харківської (Новоселівське), Чернігівської (Папернянське, Грибове-Руднянське) і Львівської (Великоглібовецьке, Водницьке, Сихівське) областей.

Середні і дрібні за розміром родовища розташовані в Житомирській, Рівненській, Київській, Хмельницькій, Тернопільській, Кіровоградській, Луганській областях та в АР Крим.

Група легких заповнювачів Скляні піски застосовуються як для виробництва скла так і виробів з нього. Крім будівельного (листового, облицювального), архітектурно-художнього, технічного скла, масового випуску скляної тари, пляшок, аптекарського посуду, полірованого скла, автоскла і іншої продукції, в Україні набули вироби із стемаліту, склопакетів, узорчатого і армірованного скла, склополотна, склоблоків, сіталів і шлакосіталів, труб із термостійкого скла тощо.

Сировина цегельно-черепична. Основні глинисті породи, що використовуються для виробництва цегельно-черепичної сировини, представлені легкоплавкими глинами, суглинками, лесами, аргілітами, алевролітами та глинистими сланцями.

Запаси цегельно-черепичної сировини зосереджені в районах широкого розповсюдження глинистих порід і посідають провідне місце серед відкладів майже всіх геологічних систем практично в усіх геоструктурних регіонах України.

Найбільш поширеними і доступними для відкритої розробки є глинисті породи, які приурочені до відкладів четвертинного віку.

Пісок будівельний. На території України піски розповсюджені в усіх геоструктурних регіонах і залягають, переважно, серед відкладів четвертинного, неогенового та палеогенового віку.

Найбільша кількість пісків, що видобувається в Україні, використовується в будівництві як інертний і опіснюючий матеріал при виробництві бетону, в’яжучих розчинів, штукатурних та асфальтових мас, силікатної цегли, великих і малих силікатних блоків, вапняково-піщаних стінових блоків, піщаної черепиці, а також як дорожньо-будівельний матеріал.

На сьогоднішній день обстежено і розвідано близько 900 родовищ піску, більшість із яких за розмірами дрібні. Потужні за розміром родовища з запасами більше 10 млн. м3 складають близько 20%.

Піщано-гравійні суміші на території України розвинуті досить нерівномірно. Значні запаси їх зосереджені, головним чином у межах Передкарпатського крайового прогину (Івано-Франківська, Львівська обл.), західної та південно-західної частини Українського щита (Одеська, Чернівецька обл.) та в Криму. Розвідані ресурси складають близько 80 % від усіх запасів України.

Піщано-гравійні суміші використовуються як наповнювачі для бетону в промисловому, гідротехнічному та шляховому будівництві, як баласт для залізничної колії та в автошляховому будівництві.

Сировина для закладання виїмкового простору. Піски цього напрямку використання залягають у вигляді пластоподібних покладів потужністю 15-28 м на глибині 1,0-30,0 м серед відкладів полтавської світи неогену – розкривних порід каоліну та вогнетривких глин (основної корисної копалини).

Єдиних норм і державних стандартів, регламентуючих якість піску для закладання, не існує. Сировина оцінюється в кожному конкретному випадку окремо.

Сировина для мінеральної вати і волокон. Для виробництва мінеральної вати і волокон використовуються базальти, іноді туфи, родовища яких зустрічаються лише в межах Волино-Подільської плити та в зоні її зчленування з Українським щитом.

Завдяки високій міцності та відносно низькій температурі плавлення базальт набув широкого застосування у виробництві будівельного каменю та в якості сировини для кам’яного лиття.

Базальти також використовуються для виробництва мінеральної вати, штапельних, супертонких волокон, теплозвукоізоляційних матеріалів.

Як сировина для мінеральної вати та волокон базальти характеризується високою хімічною стійкістю, твердістю, опором до стирання та діелектричністю.

До сировини петрургічної (кам’яноливарної), належать ефузивні породи основного складу такі як діабази, андезити, амфіболіти. Поширені вони в межах Волино-Подільської плити, Українського щита та Донецької складчастої споруди.