Гірничорудні корисні копалини

Гірничорудні корисні копалини До цієї групи корисних копалин належать алмази, бурштин, вермікуліт, глини бентонітові, графіт, каолін, озокерит, онікс мармуровий, родоніт, сировина абразивна (гранат, кремінь, кварцовий пісок), сировина каменесамоцвітна, сировина п’єзооптична, польовошпатова сировина, сланці пірофілітові, цеоліти.

Найпотужнішими за запасами та ресурсами з перерахованих видів корисних копалин є родовища бентонітових глин і каолінів, графіту, природних сорбентів, каменесамоцвітної сировини.

Каолін. За масштабами виявлення первинних каолінів територія України є однією з провідних каолінових провінцій світу і найбільшої в Європі. Тільки в межах Українського щита площа розвитку каолінів (первинних і вторинних) перевищує 330 тис. км2. Високоякісні сорти каоліну, які придатні для паперової промисловості, сконцентровані в західній і північно-західній частинах Українського щита, а для порцеляну – у східній його частині.

Бентонітові глини Бентонітові глини в межах України належать до сировини багатоцільового використання (формування, сорбція, бурові розчини тощо). У центральній частині Українського щита розробляється найбільше в Україні Черкаське родовище, на якому зосереджено більше 85% усіх підтверджених запасів бентоніту.

Бентоніт візуально представляє собою туф від алевритової до псефітової структури, щільний, соскоподібний, блакитного або зеленувато-світло-сірого кольору. Корисна копалина придатна для використання в фарфоро-фаянсовій промисловості за умов часткового збагачення бентонітової породи від крупних сторонніх домішок.

Родовища кристалічного графіту в межах Українського щита утворюють велику графітоносну провінцію, серед якої виділяється чотири графітоносні райони: Бердичівський, Побузький, Криворізький та Приазовський.

Бурштин Серед каменесамоцвітної сировини помітну роль відіграє бурштин, розробка якого здійснюється на Клесівському родовищі, розташованому на території Сарненського району Рівненської області (північно-західна частина Українського щита). Сировина, що видобувається, є досить високої якості і на європейському ринку вже створює конкуренцію бурштину
балтійського узбережжя.

На території України існує велика кількість проявів каменесамоцвітної сировини, до якої належать мінерали або гірські породи, яким властиві наступні якості: гарний колір, декоративний малюнок, висока твердість, в’язкість тощо. Усі виявлені родовища і прояви каменесамоцвітної сировини приурочені, в основному, до Українського щита, Донецької складчастої споруди, Карпатської складчастої області та гірського Криму.

Державним балансом враховано три родовища каменесамоцвітної сировини, таких як Волинське (гірський кришталь, берил, моріон, топаз, кварц), Прелуки (родоніт) та Колюсикське (онікс мармуровий). Каменесамоцвітна сировина така як родоніт, мармуровий онікс, опал, корунд тощо також виявлена в багатьох регіонах України і на даний час вивчення її продовжується.

Абразивна сировина на території України представлена гранатом, кременем і піском кварцовим, що виявлені у північно-західній та центральній частинах Українського щита (гранат), у межах Подільського блоку (кремінь) і на північно-західній околиці Донецької складчастої споруди (кварцовий пісок).

Сировина п’єзооптична має обмежене поширення і виявлена серед гірських порід пегматитового складу на північному схилі Українського щита (п’єзокварц, гірський кришталь, моріон, топаз). Державним балансом запасів корисних копалин обліковується єдине родовище п’єзокварцу – Волинське, розташоване на території Житомирської області у північно-західній частині Українського щита.

Польовошпатова сировина приурочена до Українського щита та його схилів, де виділено 33 пегматитових поля, у складі яких нараховуються сотні і тисячі пегматитових тіл різних розмірів. Значне поширення пегматитових полів у межах Українського щита свідчить про можливість створення більш надійної і якісної мінерально-сировинної бази польовошпатової сировини.

Пірофілітові сланці. Родовища і прояви їх виявлені в північно-західній частині Українського щита.
Державним балансом запасів обліковується 2 родовища пірофілітових сланців розташованих на території Житомирської області. На одному з них – Нагорянському, проводиться дослідно-промисловий видобуток з відбором проб для визначення можливості використання сировини в ливарній промисловості.

Родовища цеолітів Родовища цеолітів розташовані в Карпатській складчастій споруді, а окремі їх прояви виявлені в Кримській складчастій області. Загальні запаси і ресурси цеолітвміщуючих туфів Закарпаття перевищують 1 млрд. т, що цілком забезпечує попит на даний вид сировини як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Цеоліти Закарпаття мають клиноптилітовий, морденітовий, анальцимовий склад і належать до сировини багатоцільового використання в промисловості та сільському господарстві.