Гірничо-хімічні корисні копалини

Гірничо-хімічні корисні копалини До групи гірничо-хімічних корисних копалин, поширених на території України, належать апатит, барит, бор, бром, глауконіт, давсоніт, йод, сапоніт, сировина карбонатна для вапнування кислих ґрунтів (здебільшого вапняки), сировина карбонатна для виробництва мінеральних фарб, сировина карбонатна для соди (крейда), сировина карбонатна для кормових домішок (вапняки), сіль калійна, сіль кухонна, сіль магнієва, сірка, фосфорити, фтор.

На території України виявлена, оцінена і промислово освоєна велика кількість родовищ гірничо-хімічної сировини, які за економічною цінністю і запасами не зовсім рівноцінні.

Родовища таких корисних копалин як барит, бор, бром, йод, давсоніт, фтор за запасами, як правило, малі. Розробка їх на даний час дуже обмежена через відсутність технологій для вилучення корисних компонентів.

За запасами інших видів гірничо-хімічної сировини (кухонної солі, калійних, сульфатних і магнієвих солей, сірки, природних мінеральних пігментів, карбонатної сировини для харчової і хімічної промисловості) Україна посідає одну з провідних позицій у Європі та світі і їх видобуток повністю спроможний задовольнити внутрішні потреби країни і підримувати на високому рівні експортний потенціал.

Україна володіє величезними запасами кухонної солі, основними споживачами якої є харчова і хімічна промисловості. За кількістю розвіданих запасів вона посідає третє місце серед країн СНД і є одним із провідних експортерів.

Реальними джерелами одержання кухонної солі на сьогоднішній день є три види родовищ: кам`яної, розсолів і ропи соляних озер.

Родовища калійно-магнієвих солей виявлені в Передкарпатському крайовому прогині, де утворюють Передкарпатський калієносний басейн. Незначні запаси калійних солей також відомі в Дніпровсько-Донецькій западині.

Калійні солі розподіляються на безсульфатні і сульфатні. Вміст оксиду калію в них коливається від 9 до 21%. Калійні солі застосовуються в хімічній промисловості для одержання більш як десяти видів хімічних продуктів, основною складовою частиною яких є калій (сульфат калію, калімагнезія, калійна селітра, їдкий калі-поташ та ін).

Магнієва сіль самостійних родовищ на території України не утворює, а видовбується разом з калійною. Виявлена вона в двох модифікаціях: в Передкарпатському крайовому прогині у вигляді сирих калійно-магнієвих солей (Калуш-Голинське, Стебницьке родовища) та в ропі озер Криму (Сиваське).

Самородна сірка. Усі виявлені у Прикарпатті промислові скупчення сірки сконценторовані у вузькій смузі зчленування Східно-Європейської платформи з Більче-Волицькою зоною Передкарпатського крайового прогину, де вони утворюють Прикарпатський сірчаний басейн.

Найбільшими споживачами сірки самородної є хімічна, а також целюлозно-паперова і текстильна промисловості; виробництво штучного волокна, вибухових речовин, фарбників, гумово-технічних виробів, переробка уранових руд, фармацевтична промисловість, сільське господарство.

Родовища і прояви апатитових руд в межах України мають досить обмежене поширення і пов’язані з карбонатитами та габроїдами протерозойського віку Українського щита.

Сировинна база України на сьогоднішній день представлена:

  • П’ятьма об’єктами обліку апатит-ільменітових руд, де апатит розглядається в якості супутньої корисної копалини (Кропивнянське, Стремигородське, Торчинське, Федорівське (Житомирська обл.) і Носачівське (Черкаська обл.)).
  • Одним родовищем апатит-ільменітових руд, де апатит вивчався в якості основної корисної копалини (Новополтавське (Запорізька обл.)).

Усі родовища комплексні, руди апатит-ільменітові та рідкіснометально-апатитові, під час розробки яких передбачається вилучення всіх корисних компонентів.

Апатитові руди – це важливе джерело фосфорвміщуючої сировини для виробництва мінеральних добрив, кормових та технічних фосфатів, жовтого фосфору та фосфорної кислоти.

Поклади фосфориту Поклади фосфориту поширені в межах Волино-Подільської плити, Дніпровсько-Донецької западини, північно-східного схилу Українського щита, південно-західного схилу Воронезького кристалічного масиву і Індоло-Кубанського прогину, де приурочені до відкладів крейдяного, палеогенового та неогенового віку.

Фосфоритова руда є основним джерелом фосформісткої сировини для виробництва мінеральних добрив, фосфору та різних його сполук.

Реальним джерелом одержання фосфорних добрив є також розвідані в Криму родовища фосфатмістких бурих залізняків – Камиш-Бурунська, Ельтиген-Ортельська та Киз-Аульська мульди.

Перспективною сировинною базою України для виробництва фосфорних добрив є зернисті фосфорити, які широко розповсюджені в осадочних відкладах Волино-Подільської плити.

Наприкінці 90-х років минулого століття розпочато промислове освоєння Карпівського родовища на Південному Донбасі і Милятинського – на Волино-Поділлі.

Бішофіт або шестиводний хлорид магнію (MgCl х 6H2O) представляє інтерес як сировина для отримання металевого магнію, застосовується також в металургії, де використовується для виробництва вогнетривів, при технологічних процесах отримання титану, ванадію, хрому, а також в енергетичній, електротехнічній, нафтовій, харчовій, поліграфічній та легкій промисловості, у медицині й сільському господарстві.

На території України відомо понад 80 рудопроявів глауконіту, виявлених у межах Волино-Подільської плити, Передкарпатського крайового прогину, на північно-західному та південно-західному схилах Українського щита, в Дніпровсько-Донецькій западині, Донецькій складчастій споруді.

Найбільш перспективною для виявлення промислових покладів глауконіту є площа центральної частини Українського щита, де запаси останнього оцінюються в 3 011 млн. т.

Сапоніт – новий нетрадиційний вид корисної копалини з широким спектром використання в сільськогосподарському виробництві, хімічній промисловості, медицині, охороні навколишнього середовища.
Поклади сапонітових глин виявлені на північно-західному схилі Українського щита, де детально вивчене одне
Варварівське родовище (Хмельницька обл.).

На даний час геологорозвідувальні роботи на сапонінові глини в межах України не проводяться.

Україна володіє досить значними запасами карбонатної сировини (вапняк і крейда) з високим вмістом карбонату кальцію (СаСО3 до 98%) для використання в хімічній промисловості, а саме для виробництва соди.

Родовища крейди  для хімічної (содової) промисловості розвідані в північній частині Донецької складчастої споруди. Загальні запаси крейди повністю задовольняють потреби власного содового виробництва.

Поклади вапняку, який використовується у цукровій промисловості, поширені на території України у південній частині Волино-Подільської плити та південно-західному схилі Українського щита, де виявлено два рифові пасма – Подільське Товтро і Східне.

У виробництві цукру для очищення цукрових буряків використовуються міцні, хімічно чисті вапняки із вмістом СаСО3 не менше 93%.

До гірничо-хімічної сировини, розповсюдженої на території України, належать також сировина карбонатна для вапнування кислих грунтів (вапняк, мергель, крейда, доломіт з вмістом СаСО3 не менше 75%), сировина для виробництва мінеральних фарб (залізооксидні гематитові руди, вохра різного кольору, мумія), сировина карбонатна для кормових домішок (вапняки, крейда, ракуша з вмістом СаСО3 не менше 85%).