Руди рідкісних металів

Рідкісні метали До групи рідкісних металів, поширених на території України, належать руди ртуті, руди цирконію, руди гафнію, руди літію, руди берилію, руди танталу та ніобію, руди кадмію, руди ванадію, руди молібдену, руди вольфраму, руди кобальту, руди олова, руди стронцію.

На території України родовища рідкісних металів розвідані з різним ступенем детальності. Більшість з виявлених родовищ є комплексними, деякі відносяться до категорії великих та унікальних, що можуть задовольнити не тільки потреби промисловості України, а й мати значний експортний потенціал.

Родовища ртуті на території України зосереджені в двох регіонах – Донбас і Закарпаття, де розповсюджені телетермальні кіновар-кварц-диккітові родовища та кіновар-карбонатні рудопрояви (Донбасс), вулканогенні карбонатно-поліаргіллітові родовища (Закарпаття), ртутьвміщуючі сульфідні і вугільні родовища (Донбас) та солянокупольні ртутнобітумні родовища (ДДВ).

Україна має значні запаси цирконію. Розсипні та корінні родовища цирконію виявлені в центральній і північно-східній частинах Українського щита та в південно-східній частині Дніпровсько-Донецької западини. Запаси цирконію обліковані по 12 родовищах, з яких 11 є комплексними. Перспективи відкриття в Україні нових родовищ цирконію значні.

Гафній є розсіяним супутнім елементом-домішкою цирконію, який зустрічається в ільменіт-цирконових розсипах на Українському щиті та в східній частині Дніпровсько-Донецької западини. Запаси гафнію обліковуються Державним балансом запасів корисних копалин України лише по одному комплексному Малишевському циркон-рутил-ільменітовому родовищу.

В останні десятиріччя на території України відкрито родовища літієвих руд, які пов’язані з рідкіснометальними пегматитами протерозойського віку. В Західному Приазов’ї попередньо розвідані родовища Крута Балка і Шевченківське, в центральній частині УЩ виявлені і оцінені Полохівське петалітове родовище та Станкуватське, Новостанкуватське, Липнязьке і Надія сподумен-петалітові рудопрояви. Характерним для всіх родовищ літію є їх комплексність. В рідкіснометальних пегматитах, крім літію, встановлені тантал, ніобій, рубідій, цезій, олово, берилій. Держбалансом враховані запаси по двох родовищах: Шевченківське родовище сподуменових руд та Полохівське родовище петалітових руд.

На території України берилієва мінералізація встановлена в межах УЩ (північно-західний, центральний і приазовський райони). В Північно-Західному районі розвідане Пержанське родовище берилієвих руд фенакіт-гентгельвінової формації в польовошпатових метасоматитах. Родовище має великі запаси з середнім вмістом ВеО 0,55%. Руди порівняно легко збагачуються, вилучення берилію в концентрат досягає 85–90%. Гентгельвіновий концентрат переробляється у солі берилію. Необхідність розробки Пержанського родовища і переробки його руд визначається підвищенням попиту на берилій в зв’язку з розвитком атомної промисловості, а також використанням берилію в електронній, автомобільній і авіаційній галузях промисловості.

Тантал та ніобій використовуються у металургії для легування спеціальної сталі та чавуну, що надає їм особливої міцності та в’язкості (ніобій), корозійної стійкості та високотемпературної міцності (тантал). На території України тантал і ніобій виявлені у комплексних родовищах і рудопроявах центральної, південно-східної та північно-західної частини Українського щита. У Приазов’ї виявлені та з різним ступенем детальності розвідані два комплексних родовища рідкісних металів – Новополтавське (рудоносні карбонатити) та Мазурівське (рідкометальні нефелінові сієніти і метасоматити) з відносно значними запасами танталу і ніобію. Держбалансом запаси п`ятиоксиду танталу та ніобію обліковуються по двох комплексних родовищах – розсипному циркон-рутил-ільменітовому Малишевському, що розробляється, та корінному апатит-рідкіснометальному Новополтавському.

Кадмій в природних умовах не утворює власних родовищ, а завжди є супутником цинку і входить, як ізоморфна домішка, до складу сфалериту. Геологорозвідувальними роботами, проведеними в Закарпатській внутрішній западині, в сульфідних золото-поліметалічних рудах Мужіївського родовища оцінені запаси кадмію. Перспективним на кадмій та талій є Біляївське свинцево-цинкове родовище в Харківській області, на якому проведені пошуково-оціночні роботи.

Основна галузь застосування ванадію – це чорна і кольорова металургія, а також хімічна, поліграфічна та інші галузі промисловості. В Україні ванадійвміщуючі концентрати не виробляються, потреби промисловості в цьому металі задовольняються за рахунок ввезення концентратів із країн ближнього зарубіжжя. На території України ванадій у промислових концентраціях виявлено в ільменітах апатит-ільменітових родовищ (корінних і кори вивітрювання), ільменітових розсипах та корінних уран-ванадій-скандієвих рудах, а також в бурих залізняках Керченської групи родовищ. Держбалансом обліковуються запаси ванадію по дванадцяти комплексних родовищах ванадію в ільменіті.

Геолого-пошуковими роботами зафіксована велика кількість рудопроявів молібдену мідно-молібденової, молібденової та вольфрам-молібденової рудних формацій, хоча в Україні розвідані родовища молібдену відсутні. Найбільш перспективною вважається Устинівська площа, яка розташована в межах Пержанського рудного поля.

Вольфрам використовується при виробництві сталі (як легуюча добавка), в твердих, кислотостійких і інших спеціальних сплавах, в електротехніці, радіоелектроніці, рентгенотехніці та в металообробній промисловості. На території України промислових родовищ вольфраму не виявлено, відсутні також промислові концентрації вольфраму і в рудах родовищ інших корисних копалин, як супутній компонент. В земній корі вольфрам має обмежене розповсюдження і в чистому вигляді не зустрічається. Спеціальні геологорозвідувальні роботи на вольфрам в Україні не плануються. Передбачається лише супутнє вивчення і аналіз проб на цей метал при проведенні робіт на інші елементи (молібден, рідкісні землі, флюорит) та в процесі геологічного картування. Використовується вольфрам при виробництві сталі (як легуюча добавка), в твердих, кислотостійких і інших спеціальних сплавах, в електротехніці, радіоелектроніці, рентгенотехніці та в металообробній промисловості. В межах Селищанського рудоносного поля виявлений однойменний прояв вольфраму з максимальним вмістом вольфраму (за даними спектрального аналізу до 0,3%.

На території України балансові запаси кобальту враховуються по десяти комплексних кобальтвміщуючих силікатно-нікелевих родовищах. Силікатні нікелеві руди приурочені до древньої кори вивітрювання серпентинітів, представленої головним чином нонтронітами і нонтроніт-хлоритовими породами, озалізненими нонтронітами і бурими залізняками. Кобальт зв’язаний із асболаном та іншими марганцевими мінералами. Вміст кобальту в рудах в середньому по родовищах – в межах 0,04-0,08%. Руди відносяться до низькосортних, а родовища по запасах – до малих.

На території України немає розвіданих родовищ олова. Проте підвищені концентрації олова виявлені в північно-західній та південно-східній частинах Українського щита і в Приазовському блоці, де інтенсивно проявились процеси пізньопротерозойської активізації. Рудопрояви олова встановлені в рідкіснометальних корах вивітрювання і розсипах, приурочених до метасоматично змінених гранітоїдів, які є основним джерелом каситериту. Найперспективнішою вважається північно-західна частина УЩ, на якій систематично проводяться пошукові та пошуково-оціночні роботи на кольорові та рідкісні метали. ПДРГП «Північгеологія» завершено пошуково-оцінювальні роботи в корах вивітрювання Сущано-Пержанського рудного поля.

На території України стронцій (як сполука целестин) вперше був виявлений в Передкарпатському крайовому прогині в рудах Подорожнянського родовища сірки у Львівській області. Запаси сірчаних руд родовища повністю відпрацьовані у 1985р., стронцій із сірчаних руд не вилучався. Держбалансом запаси стронцію обліковуються по Новополтавському апатит-рідкіснометальному родовищу. Стронцій є супутнім компонентом і знаходиться в апатитових рудах у вигляді ізоморфних домішок.