Руди радіоактивних металів

Руди радіоактивних металів Україна входить до ряду держав з крупними запасами урану, які повністю можуть забезпечувати внутрішні потреби країни. По ресурсах і промислових запасах урану Україна входить в першу десятку країн світу і займає перше місце в Європі.

Цілеспрямовані пошуки уранових руд, які були розпочаті в 1944р. привели до відкриття в Криворізькому рудному районі УЩ двох родовищ уранової формації – Первомайського і Жовторіченського. Спеціалістами Кіровської ГРЕ в 1950-1970рр. була виявлена серія екзогенних родовищ в еоценових відкладах Дніпровського буровугільного басейну (Девладівське, Братське, Садове та ін.). Ряд родовищ цього типу відпрацьовані за вперше застосованим в СРСР високоекономічним методом підземного свердловинного вилуговування.

Цілеспрямовані пошукові та геологорозвідувальні роботи на уран проводить геологічне підприємство КП «Кіровгеологія» в межах Кіровоградської, Миколаївської, Рівненської і Хмельницької областей.

На території України в геохронологічному порядку (від древніх до молодих) виділяють шість основних урано-рудних металогенічних епох: ранньопротерозойську, рифейську, девонську, середньокарбонову, пермь-тріасову і крейдо-палеогенову. Провідна роль належить ранньопротерозойській епосі, яка включає основні для України урано-альбітитові формації. Решта ураново-рудних епох представлені дрібними родовищами, що не мають промислового значення: родовище Адамівське і Краснооскольське (нижній і середній тріас), Марковське (середній карбон), Миколаївське (верхній девон) та ін.
За вмістом урану промислові руди поділяються на убогі – менше 0,05 %, бідні – 0,05 – 0,1 %, рядові – 0,1 – 0,2 % і багаті – більше 0,2 %.

В Україні відкрито 46 родовищ урану, з яких 22 з промислово оціненими запасами, розробляються 4 родовища.