Тверді горючі корисні копалини

До твердих горючих копалин відносять буре і кам’яне вугілля, торф, горючі сланці.
Вугілля – тверда горюча осадочна порода рослинного походження. Україна володіє значними запасами вугілля всіх генетичних стадій вуглефікації – від бурих до антрацитів. Загальні ресурси вугілля України становлять: 112,3 млрд. т, розвідані запаси – 51,9 млрд. т; з них коксівного вугілля – 17,1 млрд. т (30,5 %), антрацитів – 7,6 млрд. т (13,5 %).

Вугілля буре

Вугілля буреЗапаси бурого вугілля України зосереджені, переважно, в Дніпровському, частково, в Донецькому (Західний Донбас) басейнах, на Новодмитрівському родовищі Дніпровсько-Донецької западини та на Ільницькому, Рокосівському родовищах Закарпатської вугленосної площі.

Запаси бурого вугілля України зосереджені, переважно, в Дніпровському, частково, в Донецькому (Західний Донбас) басейнах, на Новодмитрівському родовищі Дніпровсько-Донецької западини та на Ільницькому, Рокосівському родовищах Закарпатської вугленосної площі.

Дніпровський буровугільний басейн займає територію Правобережної України в межах Житомирської, Черкаської, Кіровоградської, Дніпропетровської і, частково, Запорізької, Вінницької і Київської областей. Буровугільний басейн простягнувся з південного сходу на північний захід майже на 650 км, шириною 70-175 км, і займає площу 100 тис. км2. В його межах виявлено 200 родовищ та вуглепроявів, з них Державним балансом запасів обліковані 27. Промислова вугленосність басейну приурочена до континентальних відкладів бучакської світи палеогену, що виповнюють депресії у фундаменті кристалічного щита. Потужність вугільних пластів коливається від 1-2 м до 5-6 м і більше, досягаючи на окремих родовищах 28-29 м. Глибина залягання вугільних пластів змінюється від 10 до 150 м і має середнє значення 50-70 м, що є сприятливим для розробки родовищ відкритим способом – розрізами.

Сумарні запаси і прогнозні ресурси бурого вугілля складають 8560 млн. т, або 7,2 % від загальних ресурсів вугілля в Україні.

Промисловістю у незначній кількості освоюються запаси бурого вугілля Дніпробасу та Закарпатської площі. Запаси бурого вугілля в Україні розробляються приватними підприємствами на 3 вуглерозрізах у Кіровоградській, Черкаській та Закарпатській областях.

Видобуток бурого вугілля в останні роки складає від 2 до 5 тис. т за рік.

Вугілля кам’яне

Вугілля кам’янеКам`яне вугілля зосереджене у двох басейнах: Донецькому та Львівсько-Волинському. Вугленосність басейнів приурочена до відкладів карбонового віку.

Балансові запаси кам’яного вугілля підраховані, в основному, до глибин 1200 − 1400 м, іноді 1600 – 1700 м. Прогнозні та перспективні ресурси кам’яного вугілля підраховані до глибин 1800 – 2000 м. В Україні запаси кам’яного вугілля експлуатують 505 шахт, з них 97 шахт є державними підприємствами, а 408 шахт мають різні форми недержавної власності. Коксівне вугілля видобуває 100 шахт, антрацити – 295 шахт.

Донецький басейн займає територію Дніпропетровської, Донецької, Луганської і Харківської областей України, а також Ростовської області Росії. Загальна кількість робочих пластів басейну досягає 120, з них експлуатуються 65. Глибина залягання вугільних пластів збільшується в північно-східному напрямку від 60-70 м до 1500-1700 м. Вугільні пласти басейну віднесені до тонких, потужність яких майже не перевищує 1,2 м.

Вугілля різноманітне за якістю: від довгополум’яного до антрациту згідно з ДСТУ 3472-96. Глибина розробки вугільних пластів у басейні коливається від 200 до 1350 м і складає в середньому 730 м.

Львівсько-Волинський басейн поширений у Львівській і Волинській областях і є південно-східним продовженням Люблінського басейну Польщі. Потужність кам’яновугільних відкладів закономірно збільшується від 600 м, на північному сході, до 1200 м, на південному заході. Найбільш значна промислова вугленосність приурочена до відкладів серпухівського ярусу, що вміщує 50 вугільних пластів і прошарків. Робочу потужність мають від трьох (на сході) до дев’яти (на заході) вугільних пластів. Пласти характеризуються як тонкі, мають потужність 0,7-1,2 м, дуже рідко досягають середньої потужності 1,2-1,5 м. У відкладах башкірського ярусу виявлено понад десять вугільних пластів; з них чотири мають промислове значення. За марковим складом вугілля довгополум’яне газове, газове, жирне, коксівне.